Українська народна пісня все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

А вже Весна, а вже Красна:
Із Стріх Вода капле. |(3)

Молодому Козакові
Мандрівочка пахне. |(3)

Помандрував Козаченько
У Чистеє Поле. |(3)

1) А вже літ за 300, як козак у неволі,
Понад Дніпром ходить, викликає долю.
Гей вийди доле із води,
Визволь мене, козаченька із біди (2).

2) Не вийду, козаче, не вийду, соколе,
Бо сама я плачу, сама я в неволі.
Гей у неволі, у ярмі,

А мій милий, чорнобривий
Вареничків хоче.
А мій милий, чорнобривий
Вареничків хоче.

То звари милая,
То звари милая,
То звари. У-ха-ха!

Чи це мені Господь дав чи свята варвара
Коло мого столу гості як і ми бажали

Ой, хто п"є тому наливайте, хто не п"є тому не давайте
Хто покаже в чарці дно тому щастя і добро

Оце мені Господь дав і свята неділя
Коло мого столу гості як і ми хотіли

Якби мені сивий кінь,
Я сідельце маю,
Поїхав би за Дунай,
Там дівчину маю.

Приспів
А я все дивлюся,
Де моя Маруся,

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.

- Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я ж недалечко... де сонце лягає спочити.

Била мене мати березовим прутом
Щоби я не стояла з молодим рекрутом
Щоби я не стояла з молодим рекрутом

А я собі стояла аж півні запіли
На двері воду лляла щоби не рипіли
На двері воду лляла щоби не рипіли

Ні снігів, ні зір,
Не голубить взір
Жодна квітка, мовби не було.
Раптом серед віт
В тиху ніч розквіт
Перший сніг, мов лебедя крило.

Приспів:

1. В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила...
Нема того козаченька,
Що я полюбила.

2. Ой немає козаченька -
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,

Ой, верше, мій верше.
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде,
Як було перше.

Бо перше мі було
Барз мі добре було,
Од своей мамички

Над нашим містом неба синя синь
В твоїх очах ще вогник не погас
Ми на весіллі, на весіллі сина
Ця музика лунає лиш для нас.

ПРИСПІВ
Човен відпливає кругами на воді
Справляємо весілля,

Над нашим містом неба синя синь
В твоїх очах ще вогник не погас
Ми на весіллі, на весіллі сина
Ця музика лунає лиш для нас.

ПРИСПІВ
Човен відпливає кругами на воді
Справляємо весілля,

Ой у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

Милий ти мій, прошу тебе.
Зоря зійшла, пусти мене.
Проснеться матінка моя,

Виступали козаченьки
З високої гори,
Попереду козак Нечай |
На воронім коні. | (2)

Ступай, коню, битим шляхом
Широко ногами,
Недалеко Берестечко |

Ой збиралися орли Чайку рятувати,
Слави здобувати!
Ой чи пан, чи пропав,
Двічі не вмирати,
Гей, нумо, хлопці, до зброї,

Ой чи пан, чи пропав,
Двічі не вмирати,

Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній впізнав.

Приспів:
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті

Женчичок, бренчичок вилітає,
Високо ніженьку підіймає.

Приспів:
Як би то набито, ніженьку пробито,
В зеленім лугу бери собі другу.

Ой, до схід сонечка женчик схопивсь,

За городом качки пливуть,
Каченята крячуть...
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.

Вбогі дівки заміж ідуть

За широким, за Дніпром
Під високим дубом
Розставалася козачка
З хлопцем чорночубим
----------------------
Ой козаче, любий мій
Не їдь на війноньку
Покладеш на чужині

Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького

Там, де зустрів тебе, там шумить і нині
Гай, зелений гай
Там полюбив, як я, твої очі сині
Гай, зелений гай
Там полюбив, як я, твій веселий голос
Гай, зелений гай
Там ти сказала: "Що ж буде з нами, любий,
Як мине розмай?"

Іванку, Іванку,
Купи ми рум’янку,
Би-м ся рум’янила,
Як піду до танку.

У мого Іванка
За шапков косиця.
Тоді від мя іде,

Ішло Дівча Лучками
Виконує: Ніна Матвієнко

Ішло Дівча Лучками
Лучками | (3)
Розмахавши ручками
Ручками | (3)
Несло Фартух з Грушками

Їхав козак за Дунай,
Сказав:- Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!

—Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш, —

Їхав їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув
Та раз, два,
Під копитом камінь тріснув
Та раз, два,

Під копитом камінь тріснув.
Соловейко в гаю свиснув,

Їхали козаки , їхали по полю

І лунала пісня про їхнюю долю
Про їхнюю долю , про справжнюю долю
їхали козаки на конях по полю
Про їхнюю долю , про справжнюю долю
їхали козаки на конях по полю
їхали козаки на конях по полю

Коли ти берегом ідеш то не ламай калину
Коли ти в армію ідеш то не кохай дівчину
Приспів;
Ой помню помню я той час ти плакала за мною
І на прощання раз у раз махала хустиною
2
Як їхав хлопець до войска дівчина присягала
Казала буде верно ждать хустину дарувала

Ой єсть в лісі калина, (Двічі)
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики, калина.

Там стояла дівчина, (Двічі)
Ходила, ходила,

Летіла зозуля та й стала кувати
Ой то не зозуля, то рідная мати. | (2)

Ой то не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла доньку рятувати. | (2)

Якби мати знала, яка мені біда,
Вона б передала горобчиком хліба. | (2)

лугом іду коня веду
розвивайся луже
сватай мене козаченьку l
люблю тебе дуже l 2 рази

ой хоч сватай хоч не сватай
хоч не присягайся
щоб та слава не пропала l

Косив батько, косив я,
Та й викосив солов'я.
Соловей у саду тьох та тьох,
Канарейочка

Роман косе,
Ганка в'яже,
Катерина загріба,

Ой у полі, у полі червона калина
Заспівала про козака рідна Україна

Ой мамо, мамо я, ой люблю я Мамая,
Бо у нього ясні очі і розмова щирая
Ой мамо, мамо я, ой люблю я Мамая,
Бо у нього ясні очі і розмова щирая

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує - серденько мре.

Ця пісня мила, ця пісня люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,

Нам не страшний червоний гніт
І дикі орди cходу,
Ми йдем у Бій за Нарід свій,
За Волю для Народу!

Приспів двічі:
Ми йдем у Бій, Земля гуде,
Радіють Гори й Степи,

Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
Галю ж моя Галю,
Дай води напиться,

Ночь какая лунная

Ночь какая лунная, звездная, ясная,
Видно, хоть иголки собирай!
Выйди, любимая, работой утомленная,
Хоть на минуточку в рощу!

Сядем вдвоем здесь, под калиной,

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядем укупочці тут під калиною –
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею

Ой, вийшов місяць із-за хмари,
Тай всю долину освітив.
Як освітив він всю долину, |
Тай знов за хмару закотивсь. | (2)

А в тій долині є хатина,
А в тій хаті вогонь горить.
Там мати дочку розраджає, |

Та косив батько, косив я,
Та викосили солов'я.
Соловей у саду, соловеєчко.

Приспів:
Роман косе, Гапка в'яже,
Катерина загріба,
Грицько воли напува,

Ой, мій милий вареничків хоче,
Ой, мій милий вареничків хоче.

Приспів:
Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая !

Та й дров же нема, милий мій, миленький,

Ой на горі, на високій.
Де не скошина трава.
Там стояло, дві тополі.
Похилилася одна.
Там стояло, дві тополі.
Похилилася одна.

Ой на горі, на високій.

Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз.
Вийди, вийди, мій миленький, до мене ще хоч раз!

Вийди, вийди, мій миленький, стань під віконечко,
А я скажу своїй ненці, що сходить сонечко.

Не спала я цілу нічку, не спала, не спала,
Все стояла на порозі, милого чекала...

Ой там на горі, в шовковій траві,
Ой там сиділа пара голубів.

Цілувалися, милувалися,
Сизими крильми обнімалися.

Ой десь узявся мисливець-стрілець,
Голуба убив, голубку зловив.

Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.

Роман воли покидає,
Катерину переймає.

Yeah, mother fucker
sup nigga
Gangsta Rap nigga.
Nigga
Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga , im %100 nigga
Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga , im %200 nigga
Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga , why do police hate niggas?
Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga Nigga , they hate us cause our dicks is bigga

Ой, у зеленому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.

О, милий мій, а я ж твоя, дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.

Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.

О, милий мій, а я ж твоя, дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.

Ой у гаю, при Дунаю
Соловей щебече.
Він же свою всю пташину
До гніздечка кличе.

Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох
Соловей щебече.
Він свою всю пташину

Ой чий то Кінь стоїть
Що Сива Гривонька
Сподобалась мені
Сподобалась мені
Тая Дівчинонька

Не так та Дівчина
Як Біле Личенько

Ой дівчино, шумить гай

1. Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай, забувай.
Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай!

2. — Нехай шумить ще й гуде,

Ой, там на горі, ой там на крутій,
Ой, там сиділо пара голубів,
Ой, там сиділо пара голубів.
Вони сиділи парувалися,
Сизими крильми й обнімалися,
Сизими крильми й обнімалися.

Десь взявся стрілець, мисливець-стрілець,

-Ой ти місяцю
Я зіронька ясная
Ой ти парубок
Я дівчина красная
Ой ти парубок
Я дівчина красная
В вишневім саду
Я тобі коня пасла

Ой, у вишневому садочку
Там соловейко щебетав.
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
А-я-я ох-ох-ох.
Там соловейко щебетав.
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,
А-я-я ох-ох-ох.
Там соловейко щебетав.

Ой у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

Милий ти мій, прошу тебе.
Зоря зійшла, пусти мене.
Проснеться матінка моя,

Em
Ой у гаю при Дунаю
H7 Em
Соловей щебече,
Вiн свою сюктошину
H7 Em
До гнездечка кличет
G

Ой, у зеленому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.

О, милий мій, а я ж твоя, дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.

Ой, чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мені,
Сподобалась мені
Тая дівчинонька.

Не так та дівчина,
Як біле личенько.

Ой я, молода, на базар ходила,
На базар, на базар, на базар ходила.

Ой я, молода, окуня купила,
Окуня, окуня, окуня купила.

Ой я, молода, юшки наварила,
Юшки я, юшки я, юшки наварила.

Ой чорна я си, чорна,
Чорнява, як циганка.
Чом си полюбила,
Чом си полюбила
Чорнявого Іванка?
Чом си полюбила,
Чом си полюбила
Чорнявого Іванка?

Я iду багряним садом,
Туман ляга на лист опалий,
Тут колись ходили рядом,
А навкруги - весна буяла!

Приспiв:
Ой ви очi волошковi,
Мов троянди, пелюстки-вуста,

Під облачком явір похилений,
Сидить на нім пташок премилений.
Слухай, мила, як той пташок співа,
Же з любові ніч добра не бива.
Же з любові, же з любові
Ніч добра не бива.

Ци та любов є од Бога дана?

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу

- Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я ж недалечко... де сонце лягає спочити.

Dm A7 Dm A7
Розпустили кучері дівчата,
Dm C F D7
Ще й підвели брови для краси.
Gm C F Dm
Тільки ти роби, як вчила мати, |
Gm A7 Dm D7 | (2)
Не обрізуй русої коси. |

По горі, горі
Йшла дівчинонька
В неділю.

Приспів:
В неділю рано,
Рано на зорі,
Раненько.

Ой, на, ой, на горі та женці жнуть,
Ой, на, ой, на горі та женці жнуть,
А попід горою яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей, широкою
Козаки йдуть.

По пе, попереду Дорошенко,

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий,
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок,

(Cтворена в 1939 після кривавої битви з угорськими наці)

Понад Хустом ворон кряче,
Понад Хустом ворон кряче,
На чужині мати плаче.

Не плач, мати, і не тужи,
Не плач, мати, і не тужи,

Порізала пальчик, ой болить,
Зелений листочок не гоїть,
Зелений листочок не гоїть, не гоїть,
Поцілує милий – загоїть.

Ой що то за хлопець, як зветься?
Що до мене гарно сміється.
Я б його любила душею, душею,

При долині кущ калини
Нахилився до води.
Ти скажи, скажи, калино,
Як попала ти сюди.

Якось ранньою весною
Козак бравий прискакав.
Милувався довго мною,

Пригадаю ті волошки, сині квіти,
Як волосся твоє ніжно пестив вітер,
Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок (ніжний ранок),
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Все минуло, промайнуло, мов розлука,
З того часу, як сплелися наші руки.
Ти сподобав собі іншу, я не проти (я не проти),

иша навкруги. Сплять в росi луги.
Тiльки ти i я, i ясна зоря.

Припев:
Розкажи менi,
Любиш ти, чи нi;
И в очах сiя,
Я на вiк твоя.

Розпрягайте, хлопцi, коней,
Тай лягайте спочивать,
А я пiду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Маруся раз, два, три, калина,
Чорнявая дiвчина
В саду ягоди рвала.

Розпрягайте, хлопцi, конi,
Та лягайте спочивать.
А я пiду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Припев:

Маруся раз! два! три! калина, чернявая дивчина,

Dm A7 Dm A7
Розпустили кучері дівчата,
Dm C F D7
Ще й підвели брови для краси.
Gm C F Dm
Тільки ти роби, як вчила мати, |
Gm A7 Dm D7 | (2)
Не обрізуй русої коси. |

Славне Військо Запорізьке у далеку їде путь.

Гей за Віру, гей за Волю, України Неньки,
Виступають запорожці, славні козаченьки!
Виступають запорожці, славні козаченьки!

Шабля ще не охолола, руку маємо тверду!
Нумо хлопці-запорожці подолаємо Орду!

Слоника замучили
Кляті москалі,
Похилився слоник
Хоботом к землі:

“Прощавай же, Україно,
Ти ж мій рідний краю!
Безневинно молоденький

Літній ранок, роси грають.
Я зайшла в зелений сад,
Там зустріла партизана,
Коли рвала виноград.
Ти дивився в очі палко
Наче серцем промовляв:
"Так би літні ранки лиш з тобою би стрічав"

Сонце нызэнько, вэчир блызэнько.
Сонце нызэнько, вэчир блызэнько
Спишу до тэбэ мое сэрдэнько.

Спишу до тэбэ та й нэ застану.
Спишу до тэбэ та й нэ застану,
Выйду на гору та й плакать стану.

Ой чий то Кінь стоїть
Що Сива Гривонька
Сподобалась мені
Сподобалась мені
Тая Дівчинонька

Не так та Дівчина
Як Біле Личенько

Стара ба, стара баба, як холєра,
А ще хо, а ще хоче кавалєра.
Старий дід, старий дідо, як пеньок,
А ще хо, а ще хоче до дівок.

Ой, біда, ой, біда, біда, біда,
А я ба, а я баба молода.
Ой, біда, ой, біда, біда, біда,

Ти казала: "В понеділок
Підем разом по барвінок."
Я прийшов - тебе нема,-
Підманула, підвела!

Приспів:
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,

Туман яром, туман долиною,
Туман яром, туман долиною.

За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.

Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівка воду брала,

Туман Яром Туман Долиною – 2
За Туманом нічого не видно – 2

Тільки видно Дуба Зеленого – 2
Під тим Дубом Криниця стояла – 2

Там Дівчина Воду набирала – 2
Та впустила Золоте Відерце – 2

Цвiте терен, цвiте терен, а цвіт опадає.
Хто в любовi не знається, той горя не знає,
Хто в любовi не знається, той горя не знає.

А я молода дiвчина, та й горя зазнала.
Вечероньки не доїла, нiчки не доспала,
Вечероньки не доїла, нiчки не доспала.

Чeрeз сaд-винoгрaд
Oй, чeрeз сaд-винoгрaд,
Чeрeз сaд-винoгрaд пo вoду xoдилa,
Зa сoбoю мoлoдoгo писaря вoдилa.

Писaр пишe, мaлює,
Oй, дa писaр пишe, мaлює,
Писaр пишe, мaлює,білe личкo цілує,

Ой купила чоботи з бугая,
Не бояться холоду нічого.

Приспів:
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені,
Чоботи, чоботи з бугая,
Не бояться холоду ай-яй-яй.

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,
Я тебе чекала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала.

І коня я мав, і стежку я знав,

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,
Я тебе чекала?
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала?

І коня я мав, і стежку я знав,
І мати пускала!
Найменша сестра, бодай не зросла, -

Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію cвою.

Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,

Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.

Приспів:
Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.