Вогонь у серціВогонь у серці
Спокусливо медом нас манять.
Дають сподівання, надію й тікають.
Ніж у спину зненацька встромляють.
Стікаючи кров’ю , двері зачиняють.
Наше життя, суцільна тривога.
ВыбирайПосмотри, исчезает тепло на руках,
Ты прекраснее белого света дня.
Выбирай, с кем останешься в городах,
Меня отпустивши, свободу даря.
Вновь огонь оживится, окутает раны,
Время лечит, предаст краску золой.
Вдали горизонта расставишь капканы,
КвіткаТи як квітка така чарівна,Ти чарівна як Мона Ліза.
Пелюстки ти розпустила,промінням сонця обігріта.
Коли тебе я торкаюсь, наче струмом всім обпікаюсь.
Мій пульс вже давно за двісті, ти поруч на витриманій кисті.
Дивлюся я ,милуюсь я/ Але в думках ти вже моя
Така весняна Історія -Політех ,ти і я
КриштальТвої бажання в самоті.
Сама відріклась від усіх.
Та де знаходяться думки,
Що заховалися в тобі
Всі ті вчинки, що були
Горіли тяжко в полумі.
Всі погляди летіли в прах
Лиш ТобіЛиш тобі (слова. А. Карманович )
Не йняв я думки, що тепер
В твоїх очах я бачить буду
Все те, що береже мене
Що їх ніколи не забуду.
З тобою поряд хочу бути,
Завжди, усюди… Квітне враз
Надія вже не живаТі ночі дні назавжди
Ті носі дні тіжкі сходи
Доторкнусь я тебе
Доторкнусь душа не впаде
Я бачив осінь ,яка так тяжко просить
Я бачив осінь,що просить піти
Забути тебе, на час хочь на мить
НевдахаВранці прокинувся, не з тої ноги встав,
На шляху до ванної спіткнувся і упав,
Милом чистив зуби, шкарпетку загубив,
Із чайника окріп на ноги я розлив.
Розчісував волосся – подряпав все лице,
Відкрив пакети розсипалося все
І дівчини не маю, наче я монах
ПочуттяТи моя одна єдина,
В моїх думках одна чарівна.
Мої думки, ти полонила,
Твоя взаємність так потрібна.
Сижу малюю образи твої,
Та мої думки тільки о одній.
Такі емоції, та щірість почуттів,
Славься, Родной ШахтерГимн
Слова: К. Арсенева
Музыка: И. Крутого
Славься, родной «Шахтер»!
Никогда не изменит тебе
Небо футбольных звезд,
Тебе тримаю за долоньМи будем танцювати з вітром
давай втічем за небокрай.
і ми пірнаєм в наші мрії
тільки ти мене не відпускай
там пензлем виведу дві долі
зображу щастя і зітру біду.
все відбувається лише по нашій волі,
Харків-КиївНа дворі спека припіка
Щебечуть пташки ,вже весна
Збираю речі їду я
Всі люди йдуть і квапляться
Два мегаполіси кричать
Кам’яні джунглі вже горять
Двигуни рикають гудять
Каєни в заторах стоять
ЧасВсі ми квапимось, час не стоїть
Дні ідуть, та все минає
З швидкістю стрілка біжить
Але пам’ять усе зберігає
В ній ми юні наївні, слабкі.
В ній щастям поринуте сердце
В ній є друзі ,близькі та рідні.
Я ЗнайдуВже скоро прокинуться квіти
Розквітнуть сади та і ти
Твоє обличчя чарівне
Назавжди в моїй голові
Весняне повітря та сонце
День вже аж до семи
І ти знімаєш сорочку
Твій дотик долонь по спині