Білі тініВ тумані білім,заблукалі тіні,шукають зміст загублених речей
Кохання миті,в спогадах нетлінних ,лиш промінь світла в темінь самоти.
Дві краплі в морі – два життя,дві різні ролі.
Сценічна драма – епізод для двох акторів.
Квітучий світ,який так довго будували
Словами за хвилини зруйнували.
ВідьмаДуже пізно приходиш і рано зникаєш.
Ти мене моя мила до смерті лякаєш.
Наче тінь у мій дім ти вночі проникаєш
І як кішка на вушко муркочеш і граєш.
Твої очі зелені мене спокушають
І бажання вогонь у мені підіймають.
Наче песик тебе все життя я чекаю
І кохаю тебе безтями, тебе я кохаю.
ВогоньНе відчуваю я вже той вогонь, який в тобі завжди палав.
Закриті очі і «солоний ром». Життя сторінку я зірвав.
Тепер стою оди у полі я, я - тінь життя, самотність – я.
Не відчуваю я тепер тепла – замерзну я, замерзну я.
Втратив я своє кохання, зруйнував усі мости
Втратив я своє кохання і не можу далі йти.(2 р.)
Не прийшлаКупив я квіти і шампанське купив
І на побачення тебе бейбі я запросив.
Пройшла година і друга пройшла.
Пообіцяла мені, але ти не прийшла.
Заморські страви, фрукти, всюди свічки,
Тебе чекаю вдруге, ну де ходиш ти.
Остання зірка вже на небо зійшла,
Хочу знатиЖиття не справедливе,чому це так не знаю.
Хто хоче працювати, хто в носі колупає.
Хто йде у депутати, країну грабувати.
Хто лікарем працює - життя наші рятує.
Я так хочу знати, що там за небокраєм.
Я так хочу знати, що там на нас чекає.(2р)