Коли наближається жнивна доба, І зріють у полі дорідні хліба, З надією світлою щастя злилось, Бо радість наййвища - це шепіт колось
Хліба, хліба у гомоні колосся Моя надія, радість і журба. І вічно тішить душу хлібороба, Як дозрівають золотом хліба.
Чи щастя є більше напружених днів, Як працю вкладати у щедрість ланів, На білому світі я знаю давно Є цінність найвища: це хлібне зерно
А вже як досягнеш висот і глибин, Усе від могутності свіжих хлібин. Тож істини предківські точні, ясні- Як будемо з хлібом то будуть пісні Koli nablizhaєtsya zhnivna Dob I. zrіyut have polі dorіdnі hlіba , W nadієyu svіtloyu Happiness angry Bo radіst nayyvischa - Tse shepіt kolos
Hlіba , hlіba have gomonі Spikes My Nadiya , radіst i Jurba . I. vіchno tіshit hlіboroba soul , Yak dozrіvayut hlіba gold .
Chi Happiness є bіlshe napruzhenih dnіv , Yak Prace vkladati have schedrіst lanіv , On bіlomu svіtі I know a long time Є tsіnnіst nayvischa : Tse hlіbne grain
A yak vzhe dosyagnesh Lift i Glibin , Truncated od mogutnostі svіzhih hlіbin . Identity іstini predkіvskі tochnі , yasnі - Yak will then be s hlіbom pisni