ЖурбаЧеЧе - Журба
Серце розбите втратило пам'ять
Голосом тихим, хай це востаннє
Більше такого не допустити
Серцю складно це пережити
Де він мій спокій. І як його звати
На швидкостіХто це знає, бо я не знаю
Я живу чи я відживаю
А позаду спішиться осінь
І на п'яти вже наступає
Розвернутися дуже страшно
Бо там очі блакитно-сірі
А вони можуть вкрасти щастя
Можуть викрасти мої сили
Ні пари з вустНІ ПАРИ З ВУСТ
Так хотілось вислухати тишу,
А вона не знала, що сказати.
Я почула тільки прохолоду,
Яка змушувала нас мовчати.
Ні пари звуст, ні слова не вилетить даремно.
Сьогодні світ зі мною, а значить слів не треба.
Так хотілось на руках у тиші
Обійми пустеліОбійми пустелі, стиснули до болю.
Забути про волю не можна ніяк.
Колись там, де море, пісок був косою,
Тепер його тонни і він має... смак...
Обійми пустелі, стиснули до болю.
Забути про волю не можна ніяк.
Колись там, де море, пісок був косою,