Христина Соловій все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Proljeće na moje rame slijeće
Đurđevak zeleni
Đurđevak zeleni
Svima osim meni

Drumovi odoše a ja osta
Nema zvijezde danice
Nema zvijezde danice

Sing me your woodland ballad

Wake up my inner light



And let there be endless prime

(музика та слова - Христина Соловій)

Інтро:
А часом буває щось тягне, немов магнітом
Туди, де навіть місяць ніколи не світить.
І тільки ти знаєш ту п'яту сторону світу,
Де ми з тобою були, а потім розтанули...

В темну нічку в убочы
Сова гукат по ночы,
Димлять горы, люде сплять.
Лем Ганічка з Ванічком
Позерают сой в очы,
Позерают сой в очы, лем.

Зашов місяц за хмару

Від тебе з казки втікала я
По гарячих сторінках
До крові ноги подряпала
На трояндових стежках

Тут не ставай і так багато зла!
Ау!
І стільки драм...

Полетів би’м на край світа,
Як вітер, што в полі літат, гей,
В гамерицький край.
Лем жаль ми тя, моя хижо (Двiчi)
Солом’яна, жаль.

Ой в нас превелика біда –
Не можна заробить хліба, гей,

Горе, долов ходжу,
Не виджу никого.
Серце моє плаче,
Серце моє плаче
Од жалю велького.

Шугаю, шугаю,
Ци ты тепер в раю?

Горе долом ходжу,
Не виджу нікого.
Серце моє плаче,
Серце моє плаче
Од жалю велького.
Серце моє плаче,
Серце моє плаче
Од жалю велького.

Горе долом ходжу
не виджу нікого
серце моє плаче 2
од жалю велького
серце моє плаче 2
от жалю велького

шугаю, шугаю,

Горе, долов ходжу,
Не виджу никого.
Серце моє плаче,
Серце моє плаче
Од жалю велького.

Шугаю, шугаю,
Ци ты тепер в раю?

Що ти кажеш? Вперше чую
Що когось там я цілую?
Ставим крапку, але раптом
Якось ми почнем спочатку?
Я більше не вимолю
Знаю, ранила
Та все одно люблю
Все складно, але подивись

Закувала зозуленька
На стодолі на розі,
Заплакала дівчинонька
В батька на порозі.

Не куй, не куй, зозуленько,
На стодолі на розі!
Не плач, не плач, дівчинонько,

Як погаснуть сині зорі
І як вимкнуть ліхтарі,
Тоді чесно заговорю
Тихо наче уві сні.
В темряві дарма шукати,
Правди справді не знайти.
Краще з Високого Замку
Синій сон свій відпусти!

В темну нічку, в уці.
Сова кука подлочі.
Дрімлять гори, люди сплять.
Лем Ганічка з Ванічком,
Позирають сой в очі
Позирають сой в очі. Лем
.
Зайшов місяць за хмару

Заграй мені пісню лісу

Розбуди мою красу

І буде вічна весна

І зійде зірка ясна

Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.

Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим своїм любчиком

Під облачком явір похилений,
Співа на нім пташок прімилений.
Слухай, мила, як той пташок співат,
Же з любови нич добра не биват.
Же з любові, же з любові
Нич добра не биват.

Чи ти, любо, ми од Бога дана,

Гори за стіною, а ми тут
Самі під водою з любові
Море виливається
Щось всередині починається
Вільним серце не буде, не буде
Поки живеш ти, поки любиш
За минулим сумувати будеш
Але живеш ти, поки любиш

Полетів бим на край світа,
Як тот птах, що в гори літа,
Гей, в Гамерицкий край.
Лем жаль мі тя, моя хижо (Двічі)
Солом’яна, жаль.

Кой в нас превелика біда,
Не можна заробиц хліба,

Скільки можна лити, скільки можна бавити слова?
Вони не діти
Між бетонні плити пробивається-кричить трава:
«Я –жива!»
Дайте їй руку, відступіть їй світла, дайте води!
Я ж бачила, я зрозуміла знак:
Усе навпаки і усе не так,
Навіть ти!

– Сідит пташок на черешні, гей, обдзюбує дрібний квіт,
Чогось ты мі, моя мила, гей, зармутила цілий світ.
– Я ты го не зармутила, зармутивєс собі сам,
Зо три рочкы до ня’с ходив, гей, на четвертий иншус взял.

– Милий, милый, што ты зробив, гей, же ты мене зохабил,
Зо три рочкы’м тя чекала, гей, а ты другу полюбил.
– Мила, мила што’с зробила, же ты мене зводила,

Сідить пташок на черешні
Гей, обдзьобує дрібний квіт
Чогось ти мі моя мила
Гей, зармутила цілий світ
Я ти го не зармутила
Зармутив є собі сам
Зо три рочки до няс ходив
Гей, на четвертий іншусь взяв

Сідит пташок на черешні, гей обдзюбує дрібний квіт
Чого ты мі моя мила, гей зармутила цілий світ

Я ты го не зармутила, зармутивєс собі сам
Зо три рочкы до няс ходив, гей на четвертий иншус взял

Милий, милый што ты зробив, же ты мене зохабил
Зо три рочкы-м тя чекала, гей а ты другу полюбил

Пародія на Христину Соловій
"Тримай мене міцно"
1 стобчик:
Як тобі сказати? -
"Не можу більше бухати!"
І хтось вчора в кімнаті
Розкинув пляшки.

Як тобі сказати без тебе не можу спати.
І місяць по кімнаті розкинув сатин.
Очі тобі зав'яжу і серце своє покажу.
Тобі про все розкажуть з настільних картин.

Тримай мене міцно, одною рукою.
Так сильно і ніжно вбивай мене.
Віддай мені муку, своїми руками.

Жаль холодом, не кришталь за столом дзвенить, тремтить.
Чуєш нутром, як печаль у мені мовчить.
Трохи пекло, як ділили на двох усе тепло.
Ніжно цілуй, не зруйнуй моє доміно.

І від твого форте було мені п'яно,
Я гарячим воском для тебе стала.

Тебе наскрізь - мене напів
Тобі до сліз, а мені
Твої обійми затісні
Я вже забула як ми
Носили море в головах
Читали вірші по очах
Зривали квіти, а тепер
Так пусто, ніби хтось все стер

Хто ми з тобою в цьому світі? Хто ти мені, а я тобі?
Вдихаєм ніжність із повітря, як діти граємо в любов.
В зеніті милості і млості від світла в темряві нараз,
Що ж ти, закривши свої очі, - лишаєш серце напоказ.

Приспiв:
Хто, як не ти, спалить мости? Хто ж побудує знов?
Навчи мене жити, як ти, щоб не кипіла кров.

Ой сиділа дівчина край віконця.
Виглядала дівчина чорноморця.

Чорноморець, матінко, чорноморець
Вивів мене босую на морозець.

Вивів мене босую та й питає:
– Чи є мороз, дівчино, чи немає?

Не зупиняй назавжди час, в якому ми були.
Сумні на фото стали кораблі і літаки.
Дарма наздоганяти світ, їдемо в нікуди.
Просто тримай за руку і вези мене, вези...

Приспів (2х):
Заховай хоча б кусочок
Нашого літа під сорочку.

Дівчинко, панно, мала
Ти куди біжиш?
Стільки наставила плям
А тепер спішиш
Шовку твоїх рукавів
Віддаю свій гнів
Візьму всю твою ніжність
Напівдоторком, напівнатяком

Як ішов я вчора ввечір світив місяць височко,
Мила в вікно позирала чи мо’ дийшов далечко.

Одійшов я пару кроків, вона за мною кричала:
– Ой вернися, цвітку милий, чим я тя прогнівала.

Та й за нашим, віриш, тором є зелені, як ловець,
Ходив до нас на зальоти ни паробок, ни вдовець.

Як ішов я вчора ввечір світив місяць височко
Мила в вікно позирала чи молодий йшов далечко (2р)

Одійшов я пару кроків вона за мною кричала
йой вернися тітку милий чим я тя прогнівала (2р)

Та й за нашим віриш тором є зелений яловець
ходив до нас на зальоти ни паробок ни вдовець (2р)

Як тобі сказати без тебе не можу спати.
І місяць по кімнаті розкинув сатин.
Очі тобі зав'яжу і серце своє покажу.
Тобі про все розкажуть з настільних картин.

Тримай мене міцно, одною рукою.
Так сильно і ніжно вбивай мене.
Віддай мені муку, своїми руками.