10 кращих пісень1) Партизанська
2) Все добре
3) Життя продовжується, брате
4) Запоріжжя
5) Біжи
6) Зозуля
7) Рабів до раю не пускають
8) Бий по очах
19841
Ласкаво просимо до Садому та Гоммори
Міста терору дівчини Пандори
Червоних ліхтарів блакитних бардаків
Героїнового раю та психоделічних снів
Тут хвойди танцюють на битому склі
А учорашні самогубці пишуть їм пісні
Тут час повісили на годинниковій гірі
А на ранок там впав білий сніг...А на ранок там впав білий сніг,
Ти б побачив це, якби тільки міг:
Як кулі, крізь крони
Фарбували по білому червоним.
І ти почув би як стало дуже тихо:
Ані звіру рику, ані птаха крику,
Лише ліс плаче за річкою
Густою ялиновою смолою.
Бий
1
Бий по очах, по серцю струмом по руках
Коли ніч прийде у місто по рожевих пелюстках
Я дивлюсь на неї, Боже як я її хочу
Але доторкнутися не можу і тому лише шепочу
Бий по очах, по серцю, струмом по руках
Бий по очах1
Бий по очах, по серцю, струмом по руках.
Коли ніч прийде у місто по рожевих пелюстках
Я дивитимусь на неї. Боже, як її хочу!
Але доторкнутися не можу і тому лише шепо-шепочу:
"Бий по очах, по серцю, струмом по руках."
Я шукав її давно по віршах, у містах, піснях
І гадав що знайшов, коли на неї подивився,
Біжи Орест ГампПриспів:
А ти біжи-біжи з міста до сонця і далі
Щоб не зловили та не наздогнали
А ти біжи-біжи з міста до сонця так треба
Щоб доторкатися руками до неба (весь куплет - 2)
1
Мене звуть Форест, Форест Гамп
ВiкнаКоли він засне, вона тихо вимикне світло,
щоб не було помітно, як вона піде.
І з цієї хвилини ніхто не скаже де вона є,
хто поруч із нею і що це ій дає.
І ніхто не прийде хоч
він обіцяв я не покину,
вона гадала що плече
а знайшла спину...
Вікна1
Коли він засне вона тихо вимикне світло
Що би було непомітно як вона піде
І з цієї хвилини ні хто не скаже, де вона є
Хто поруч з нею, і що це їй дає
І ні хто не прийде хоч він обіцяв: "Я не покину"
Вона гадала що плече, а знайшла спину
Такі правила гри, вона їх прийняла
Дива Не БудеХорта - Чуда не будет
Слышишь сердце планеты тише тише,
Потому что уже никогда не станет лучше.
Что мы делаем? Куда мы катимся, люди?
Это мой вам приговор - чуда не будет.
1
Здавна і донині1 куплет (Morf)
я родом з Запоріжжя, та мене приймеш за малороса ти
бо замало розуму в тебе й замало розвитку
завалив рот би свій, і це не вічливо, та підчас
таких розмов я відчуваю відчай
назвеш малоросом, назвеш новоросом
яку іще назву, суко, видасть твій "нано мозок"
за розміром, твої роздуми роздані роздрібом
ЗозуляПриспів:
Зозуля на осиці мені у лісі кувала
А я навіть не знаю це забагато чи замало
Зозуля на осиці мені у лісі кувала
Що буде зі мною вона не розповідала
Зозуля на осиці мені у лісі кувала
А я навіть не знаю це забагато чи замало
Зозуля на осиці мені у лісі кувала
Коли побачиш казку"Пробач,я йду від тебе",-вона мені говорила,
Не дивилась у очі та нервово курила.
За вікном листопад,
На небі чорні хмари,
Машини їздять третій день ,
Не вимикаючи фари.
Спустілі тротуари,
Лишаю на FM хвиляхПробач, я йду від тебе - вона мені говорила.
Не дивилась у очі та нервово курила.
За вікном листопад на небі чорні хмари
Машини їздять третій день не вимикаючи фари.
Спустілі тротуари, холодні парки у диму
Її сховають назавжди без пробач і чому,
Залишивши на згадку мотлох музичних тем
Які були популярні, коли я був школярем.
ЛютьЧас зупинили – клоуни в шоці
Ти обирай на чиєму ти боці
Останньому рай, а першому кулю
Бо хто сіє вітер той пожне бурю
Це – коли все не так
Коли сотні підіймуть у гору кулак
І чутно навколо дзвін битого скла
І чутно навколо крики : «Ганьба»
Металлург-Запорожье
Ой, на стадіоні мої браття є-є!
Ой, на стадіоні мої сестри є–є!
Слухай своє, Вболівай за своє!
Це улюблена гра, це наша команда
І вболівати за неї нам варто.
За лаштунками ті, хто "по за грою",
МеталургМеталург
Приспів:
Ой, на стадіоні мої браття є?
Ой, на стадіоні мої сестри є?
Ой, на стадіоні мої браття є?
Ой, на стадіоні мої сестри є?
Слухай своє, слухай своє,
Слухай своє, вболівай за своє
Не бійся, я поручВони вже близько ці „чорні люди”
Я бачу як піднялись птахи з далекої запруди
Я чую лай собак, чую звуки валторн
Я відчуваю як у рушницю лягає патрон
Люди не йдуть першими, перші собаки
Сп’янілі від повітря, вони готові до атаки
Хорти сильніші за них, але їх багато
По п’ять, по шість, по сім на одного брата
Не бійся,я поручВони вже близько ці „чорні люди”
Я бачу як піднялись птахи з далекої запруди
Я чую лай собак, чую звуки валторн
Я відчуваю як у рушницю лягає патрон
Люди не йдуть першими, перші собаки
Сп’янілі від повітря, вони готові до атаки
Хорти сильніші за них, але їх багато
По п’ять, по шість, по сім на одного брата
Не за владу, славу чи грошіА на ранок там впав білий сніг,
Ти б побачив це, якби тільки міг:
Як кулі, крізь крони
Фарбували по білому червоним.
І ти почув би як стало дуже тихо:
Ані звіру рику, ані птаха крику,
Лише ліс плаче за річкою
Густою ялиновою смолою.
Небокрай1
Чув я від діда про дивні рослини
Ті що дарують щастя людині
Переробляють ніч в день, сльози на сміх
І дарують ще дуже багато втіх
А щоб їх знайти треба їхати у Карпати
І на чорній горі щільно шукати
Я їх знайду, це не буде марно
ПартизанськаВони вже близько ці „чорні люди”
Я бачу як піднялись птахи з далекої запруди
Я чую лай собак, чую звуки валторн
Я відчуваю як у рушницю, лягає патрон
Люди не йдуть першими, перші собаки
Сп’янілі від повітря, вони готові до атаки
Хорти сильніші, але їх багато
По п’ять, по шість, по сім на одного брата
По колуЛеле легесенько , засни моє сердесенько
Як будеш тихо спати тихенько спочивати
Ніяких почутів ніяких емоцій у моєму голосі
Все безжально та безглуздо як білченя у колесі
Я знаю,що я не правий ,але я не жалкую
Я зних просто сміюсь , я зних просто глузую
Вони всі як одна будуть мені щось там говорити
Рабів до раю не пускаютьЯ відчуваю цей біль, я моїй землі сіль
І мій шлях в сотні миль, ніяк не вплине на стиль
І вітер у лице пил, я з позавчора без крил
І я нічого і нікого на цім шляху не просив
І якщо був якийсь вплив, а йшов, летів або плив
І попіл схожий на сніг мою лихоманку студив
І почуття мов навпіл – не пив і не сприймав
І з тими кого зустрічав про різне я розмовляв
РозповімЯкщо ти бажаєш я тобі розповім
Про те як руда осінь огортається у дим
Про те як моє місто з нетерпінням чекає дощей
Після літньої спеки і поганих речей
Про те що час, як не смішно нас справді лікує
Хоча нам за це сивим волосся фарбує
Те чого не знайдеш у інформаційних гігабайтах
Це казки нічних проспектів та кіловатних “сітілайтів”
Це Запоріжжя, це Україна, а не якась інша країнаОй зійшла зоря вечоровая
Над фортецею стала
Заспів:
Той хто хоче той нехай мене чує,
А ще краще нехай серцем відчує
Відчиніть впустіть в нього нашу промову
Щоби почути це знову і знову
Човгаю на кумарі яПриспів:
Човгаю на кумарі я
Я нікого не чіпаю і куди іду не знаю
Човгаю на кумарі я
То я ж нікого не чіпаю і куди іду не знаю
Човгаю на кумарі я
Я нікого не чіпаю і куди іду не знаю
Човгаю на кумарі я
Янголи сплятьПрежде чем писать данную рецензию, я скачала этот трек с соц.сети Вконтакте и дала прослушать своим друзьям.
Грустный, лирический, философский, психологический, жизненный, местами даже сложный для восприятия трек. По правде говоря, это все шаблонные слова о каждом треке Хорты. И что ничего нового? - спросите Вы меня. А вот это ошибочное мнение. Я абсолютно уверена, что новая история и новые эмоции, придут по вкусу многим поклонникам качественного украинского саунда.
Совсем не важно сколько раз придеться прослушать трек, представляя ангелов и кадры черно-белого кино, дабы понять суть происходящего. Слушайте пока не почувствуйте себя частью этой истории.
Хорта - это уникальный музыкальный фолк-хип-хоп проект. Своего рода - это символ для нынешней молодежи, как тот же Запорожский Дуб. Дуб, который растет уже с тысячу лет...Это десять поколений, это в десять раз больше жизни человека. Не торопитесь, представьте, что сидите у тысячилетнего Дуба и слушаете Хорту и тогда Вы и без меня сделаете правильную критику этого аудиоматериала.