- Давай залишимось друзями
1. Парувала з тобою зима,
Розвінчала загублена осінь.
Вже здавалось надії нема,
Та тобі чомусь вірилось досі.
Розійшлися у різні кути
Не зронивши сльози на прощання.
Я хотіла свободи, а ти
Уже вкотре вернути кохання.
- Далеко
1. Відцвіла моя жагучая печаль,
Відцвіли мої паростки надії
За тобою, знай, вже мені не жаль
Відцвіла любов, а я про тебе мрію.
Приспів.
Ти десь далеко там, далеко,
Де зорі світ тримають.
- Долонями в небо
1. І як бути далі, як в серці тягар нести?
«І як бути далі?» - вже вкотре спитаєш ти.
І як мені бути далі, з ким серце своє лишити?
Питала у неба, чи зможе мене простити?
Приспів.
Долонями в небо, у небо устами
Кричала щосили – «Скажи мені, Боже,
Так що ж буде з нами?»
- Заберіть руки від України
1. Вона йшла зболена шляхами,
Тільки вітер вслід гудів.
Вона пишалася синами
За мужність їхніх справжніх діл.
Та раптом нас спіткало лихо
Розмивши світле майбуття.
Вона ішла, ішла по снігу
Шукавши кращого життя.
- Не плач
1. По чистим слідам за тобою ступала,
Зима замітала, усе замітала.
Та я вже не бачила і не питала,
Я просто шукала, чари шукала,
Оті, що любов у нас відібрала
І хвацько, сутужно у себе тримала.
Та я вже не бачила і не питала,
Я просто шукала, чари шукала
- Твої очі
1. За цими очима іти на край світу,
Забути усе, що було.
Життя розділилось лише на ці очі
І все, що уже минуло.
І я не йму віри всім поглядам твоїм,
Та хочу в них розчинятись.
Я знаю єдине – з такими очима
Не хочеться розпрощатись.
- Усміхнись
1. Тихо-тихо вечоріло,
Рядки лягали на аркуш білий.
Тактом, тактом билось серце,
Воно любило в тобі все це.
Я не вміла так любити,
Та довелось мені зустріти
Тебе, тебе лиш одного –
Єдиного і саме того!
- Час ітиме як йшов
Вірш: Злата-Зоряна Паламарчук
1. Час ітиме як йшов і болітиме там де найбільше
устромляла любов свої гострі як лезо ножі
ти підеш як прийшов і не буде ні краще ні гірше
крок ні вліво ні вправо а строго по краю межі
хтось запросить у день по печалі по суму поволі