Вставай, СонцеНа дорозі люди сонця чекали,
Чорні хмари смутку вони нагадали.
Їх бажання в небі піснею летіло.
Та, на жаль, це сонце для людей згоріло.
Але нове сонце народилося на сході,
Посміхнулось людям, пригорнуло тепло.
І нову надію розбудило у народі
Мій лицарський хрестДихає ліс,
Пташка на гіллі
Пісню співає, що тішить мій слух...
Я довго ріс –
Йшов через цілі,
Що тіло гартують і зміцнюють дух...
Тиха роса
Зіб’ється з трав
не кажи нікомуКоли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою…
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Не кажучи нікомуНе Кажучи Нікому
(Братам по зброї та Прийдешнім поколінням присвячується)
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Не кажучи нікому, що я вже ніколи не вернусь додому...Не Кажучи Нікому
(Братам по зброї та Прийдешнім поколінням присвячується)
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Не плач за мною мамо коли я загинуНе Кажучи Нікому
(Братам по зброї та Прийдешнім поколінням присвячується)
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...