І знов мені не привезла Нічого почта з України... За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим Богом. Не мені Про теє знать, за що караюсь, Та й знать не хочеться мені. А серце плаче, як згадаю Хоч невеселії случаї І невеселії ті дні, Що пронеслися надо мною В моїй Україні колись... Колись божились та клялись, Братались, сестрились зо мною, Поки, мов хмара, розійшлись Без сльоз, роси тії святої. І довелося знов мені Людей на старості... Ні, ні, Вони з холери повмирали, А то б хоч клаптик переслали Того паперу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ой із журби та із жалю, Щоб не бачить, як читають Листи тії, погуляю, Погуляю понад морем Та розважу своє горе, Та Україну згадаю, Та пісеньку заспіваю. Люде скажуть, люде зрадять. А вона мене порадить, І порадить, і розважить, І правдоньку мені скаже. I did not bring me New mail from Ukraine ... For greetings, mabuti, dila I'm punished in the nether Angry to God. Do not change About te є know for punishment, Ta th know not want me. And weep the heart, yak zgadayu Want to have fun І unfortunate days, Scho swept over me In my Ukraine there ... Kolis swore that They fought, they were sisters with me, Poki, mov hmara, rose Without slyoz, rosi tії priests. І brought down the meni People in the elders ... Stinks of cholera died And if I wanted klaptik sent Togo pape. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Oh іz zhurbi that іz regret, Schob not bachit, yak read Lists tii, take a walk, I take a walk by the sea I respect my grief That Ukraine I have, That pissenku sleep. Luda say, Luda zradyat. And won me, please, І to please, to imbalance, I really mean the same.