А вже тому сім рік будеА вже тому сім рік буде, (2)
А як козак гаєм блуде. (2)
Приблудився до дубочка, (2)
На дубочку зозулечка. (2)
Ти, зозулько сивенькая, (2)
Мамко ж моя рідненькая, (2)
Виведи ня з сего гаю, (2)
В Долину, В ДолинуДолинов, долинов, ї’ в гай по калину,
Блудила дівчина сім день, ще й годину.
Шо-с та ходиш, дівче, шо-с та блудиш, дівче?
Відай же ти, дівчинонько, мого сина любиш?
Якби не любила, то би й не ходила.
Твого сина вірно люблю, та й за него піду.
Вийшла Молода Вийшла молода на городчика,
Тай до зіллєчка свого,
Тай рве бервінок собі на вінок, |
Та й жалібненько й плаче | (2)
А за нев - за нев її ненечко:
"Чо ж ти, донечко, й плачеш?
Ой, чи жаль тобі подвір'я сего, |
Сумно Мені, СумноСУмно мЕні, сУмно!
Як вечІр - так рАно...
Щось у мОїм сЕрцю
ВеселОсті мАло...
- ВеселОсте моя,
Де ти ся подІла?
Чи в ДунАй втонУла?