АБВ
911pesni.ru
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Олександр Смотрич - Семен Залупа

    Исполнитель: Олександр Смотрич
    Название песни: Семен Залупа
    Дата добавления: 27.06.2016 | 16:36:16
    Просмотров: 549
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Здесь расположен текст песни Олександр Смотрич - Семен Залупа, перевод и видео.
    Семен Запупа (народна поема)
    (народна поема в стилі "Енеїди" та „Луки Мудищева” написана ймовірно 1960-70 роки)

    Недавно теє приключилось,
    що розказати хочу я:
    як дві знайомі молодиці,
    вродливі, статні, білолиці,
    на смерть побились за хлуя.

    Було це в місті Пизлогубцях,
    що розляглось кругом ставка.
    у Межиніжівськім районі,
    на Колодупівськім кордоні,
    в місцині Колосраківська.

    Буде тому, щоб не збрехати,
    років, либонь, із тридцять три:
    закон рішили в нас схвалити,
    щоб байдель власний заложити,
    аби були свої курви.

    Закон, загалом, непоганий,
    передбачалось в ньому так:
    жінок своїх і шанувати,
    і строго щонеділі грати,
    а в будні дні ходить в бардак.

    І тим відразу скористались
    заможніші міські пани,
    що тільки про закон дізнались,
    то дома вже і не є...лись,
    а все ходили на курви.

    Але й жінки не в тім’я биті
    (їх трохи кривдив той закон)
    не захотіли шануваться,
    і нишком почали є...ться,
    та, правда, тільки на кондом.

    Усякого грання фігури
    з паризького журналу мод
    і швидко й добре розучили -
    і місту в задницю вкрутили
    Дупомахательний завод.

    Таке-то лихо в нас творилось
    у той спокійний мирний час,
    ніяк було вже завертати,
    ніяк закону касувати,
    так доля покарала нас.

    Та ви пробачте, добрі люди,
    що не до ладу мій росказ –
    по-старості заговорився,
    від теми трохи відхилився,
    та вже почну у добрий час.

    У нашім місті від базару,
    гонів із двоє навпростець,
    у пишних хатах, як палатах,
    в чудових двадцять двох кімнатах,
    пребагатющий жив купець.

    Та що маєтки, статки й слава,
    коли старий уже він став,
    давно дівок полишив грати,
    мав прутня тільки, щоби сцяти,
    і дупу корком затикав.

    Купець усе ганяв по справах,
    і рідко дома ночував,
    а що зовсім був не грайливий,
    то жінці в дар на сон хропливий
    „небогу” інколи лизав.

    Була ж то жіночка нівроку,
    і віком років з тридцять три,
    було колись як глипне оком,
    як випне цицьку ненароком,
    то аж у яйцях защемить.

    А пещена була, як ланя,
    серед добра і гаразду,
    тож дупа пнулася кричуще,
    що нашим жіночкам присуще,
    а що казать вже про піхву !

    Була покрита волосками,
    м’якенькими що той пушок,
    і соковита, і глибока,
    аж крапала солодка мука,
    як масельце на пампушок.

    Та нащо їй краси тієї,
    коли, в достатку живучи,
    сумує бідна і марніє,
    і лиш тоді повеселіє,
    як член присниться уночі.

    Ось так судьба з людьми і грає:
    одні – від перетраху мруть,
    а другі ж мають ту хворобу,
    що терплять муки недолюбу,
    і доленьку свою клянуть.

    Ото і наша молодиця,
    яка б хороша не була,
    та років з десять не кохалась,
    і з недолюбу аж всцикалась –
    така, як сказано, судьба.

    Була у неї і сусідка,
    що за двором її жила,
    і теж хороша, і вродлива,
    та понад міру вже грайлива,
    за члена б душу віддала.

    Ця теж давненько не кохалась,
    і раз призналася мені,
    що в подруга її Гаврила
    півпрутня та яйце відбила
    москальска куля на війні.

    Бувало, ввечері зійдуться,
    про трахи мріють, трясучись,
    вином дешевого обіп’ються,
    слізьми від розпачу заллються,
    усе нагодоньки ждучи.

    І геть терпцю їм не ставало,
    як по домівкам розійшлись,
    вже, спати ідучи, на нічку,
    лойову грубу брали свічку
    і самотужки так товклись.

    Та вередлива доля-мати
    не все, як мачуха бува,
    часом усміхнеться ласкаво,
    то знову сраку нам наставить,
    щоб не нудне було життя.

    Одного дня купця дружина
    дивилась з будів у вікно
    на горобців, які кохались,
    а потім пристрасно кидались,
    на свіжонасране гівно.

    Не було більш на що глядіти,
    і вже, було, зібралась спать,
    як – гульк! – побачила хлопчину,
    що, притуливши бік до тину,
    зібрався видимо посцять.

    Поглянувши у різні боки,
    штани узявся розстібать,
    та й вийняв, чималу дубину,
    (хто й що, як кажуть, дарить сину)
    та й став, помахуючи, сцять.

    Посцявши так,
    Simon Zapupa (folk poem)
    (Folk-style poem "Aeneid" and "Luke Mudyscheva" probably written 1960-70 years)

    Recently findeth pryklyuchylos,
    I want to tell that:
    known as two young women
    beautiful, stately, bilolytsi,
    fought to the death for hluya.

    It was in Pyzlohubtsyah,
    rozlyahlos around that rate.
    Mezhynizhivskim in area
    Kolodupivskim on border
    Kolosrakivska in the locality.

    Will not to lie,
    years, perhaps, with thirty-three:
    law, it also decided to approve us,
    baydel to own zalozhyty,
    so were his whore.

    The law generally good,
    envisioned it as follows:
    wives and honor,
    and strictly play Sunday,
    but during the week goes to the mess.

    And even once used the
    wealthier urban gentlemen,
    only the law Knowing
    Home is no longer there ... lis,
    and all went to the whore.

    But women are not broken crown
    (They are a bit wrong at law)
    would not shanuvatsya,
    and began quietly is ... supposed,
    and, though only on the condom.

    All manner sided figure
    of Parisian fashion magazine
    and quick and good rozuchyly -
    and the city in the ass vkrutyly
    Dupomahatelnyy plant.

    This is something evil going on in us
    at a quiet time of peace
    There was nothing wrap,
    Undo any laws,
    so the fate punish us.

    And forgive you, good people,
    not really my roskaz -
    zahovoryvsya in old age,
    deviated from the topic a bit,
    and already begin in good time.

    In our town from the market,
    the runs of two straight,
    in magnificent houses like palaces,
    a remarkable twenty-two rooms,
    prebahatyuschyy lived a merchant.

    And that property, wealth and fame,
    when he was already old,
    girls long left to play,
    just had a penis, so that stsyaty,
    and ass stopper eares.

    Merchant drove in all cases
    and rarely slept at home,
    but that does not appear playful,
    it is a gift to a woman sleep hroplyvyy
    "Niece" sometimes licked.

    It was a Nivroku The woman,
    and age of thirty-three years,
    was once a hlypne eye
    as vypne tits chance,
    until then in eggs zaschemyt.

    A tender was as wild goat,
    of goodness and prosperity,
    pnulasya ass so blatant,
    Butterflies that our prysusche,
    and what to say nothing of the vagina!

    It was covered with hairs
    soft fluff that he,
    and juicy, and deep,
    even dropped a sweet flour
    as maseltse on donuts.

    But why her beauty that,
    when abundant living,
    sad poor and wasting away,
    and only then poveseliye,
    As a member of dream at night.

    That's fate with people and playing:
    one - peretrahu of dying,
    and some also have the disease,
    that suffer torment nedolyubu,
    and curse their fortune.

    Lo and our girl,
    which would have been good,
    and ten years are not addicted,
    and nedolyubu up vstsykalas -
    such as states destiny.

    Was she and neighbor,
    that in court it lived,
    and also good and beautiful,
    As already over and playful,
    Member for soul be given.

    This is not too long ago she doted,
    and once confessed to me,
    that her friend Gabriel
    pivprutnya reflected and eggs
    moskalska ball at war.

    Sometimes in the evening get together,
    on fucking dream, trembling,
    obip'yutsya cheap wine,
    tears of despair zallyutsya,
    nahodonky all hoping for.

    And off they do not become patience,
    a home differed,
    Yeah, going to bed at HOUR,
    Loyola was rough candle
    and so tovklys alone.

    And capricious fate-have
    not all, as the stepmother chance,
    sometimes smile kindly,
    then again we teach ass,
    that was not boring life.

    One day, the merchant's wife
    looked out the window con
    on sparrows that kohalys,
    and passionately thrown,
    svizhonasrane to shit.

    There was more to that hlyadity,
    and already was gathered to sleep,
    as - bumps! - I saw the boy,
    that, leaning to the side of the fence,
    probably going postsyat.

    Looking in different directions,
    pants took rozstibat,
    and pulled out, a considerable Dubina,
    (Who and what is said daryt son)
    and stood, waving, stsyat.

    Postsyavshy so

    Скачать

    О чем песня Олександр Смотрич - Семен Залупа?

    Отправить
    Верный ли текст песни?
    ДаНет