- Батьків Заповіт
Каже старий батько: "Слухай мене, сину.
Як помру - лежати хочу там на Україні.
Синє-синє небо там над головою,
Там, де похилилися верби над водою,
Там, де віють вітри понад берегами,
Там, де ідуть дощі між тими вербами,
Там у горах синіх тихо я спочину,
Ляжу в землю рідну - поклянися, сину!
- Волошки
Сива жінка іде по дорозі,
По дорозі важкого життя,
Омивають старі ноги сльози,
Вона звикла до свого буття.
Вона втомлена – каже – трошки,
Бо біди наїлась сповна.
Продає під вечір волошки,
Бо залишилась зовсім одна.
- Правда
Із далеких віків, та із сивих давнин
Люди вірять, що Правда на світі жива,
І шукати ту Правду пішов не один,
Та ніхто не вернувся назад.
Раз зібрався в дорогу один чоловік,
Кинув рідних і дім, кинув все, будь що будь!
Обійшов цілий світ, і минув його вік,