Їй холодноВона плаче тихо, хоч сльози легкi,
Течуть по її щоках.
Вона плаче тихо, вона не з тих,
Хто плаче у всiх на очах,
Вона непомiтно торкає плече,
Як серце тобi болить.
А раптом колись i душа запече -
Не зможе вона не прийти...
Місто ангелівмісто ангелів і дощів
на казкові малюнки схоже
тільки ангелів ні душі,
а лиш просто так перехожі.
місто,що не чуже мені
золоте павутиння вулиць
все здається давно заснуло,
окрім світла в однім вікні.
Не бійся житиІ коли залишилася зовсім сама,
І коли вже, здається, світла нема,
Коли небо твоє на колір чужим стає…
Ти виводила б лінії знов на руці,
Пізнавала б надію в кожнім ліці,
Малювала на склі вогонь і розбила б скло…
Не бійся жити:
Новорічні сниКазка починається з початку...Новий рік ступає на поріг...
Мріі-сподівання, як закладки... Згадуються тільки в Новий рік
Срібне павутиння заметілі ..Засипає все минуле в тінь...
Значить буде все, як ти хотіла, Буде все, як ти того хотів......
Річка-невеличкаПосмалилися носи,
Загоріли плічка.
Ми щодня тепер усі
Ходимо до річки.
Тече річка крізь лісок,
Блискотить сріблисто.
А на березі пісок,
Ти зустрінеш їїТи давно вже словам
Просто так не повіриш,
Ти вже знаєш на смак
Розставання і біль,
Тільки цих почуттів
Ти нічим не заміниш,
Просто скажи собі...