Ніби не вода ніби не витікала Не збивала з ніг не холонула на камінні Лише закинутий на хідники під Аритмічну музику і веселі піднебесся Я знаю – годі щось винести із такого досвіду І незалежні радіостанції першими сповіщають Про наближення міста
Ніби і справді не лишилось слідів І пам’ять ніби не вода і не холоне глибоко в тілі Любов до великих населених пунктів Ніби любов до дерев що ростуть незалежно від тебе Говориш собі засинаєш непомітно І очі закочуються під повіки Наче згублені іграшки It seems as if no water is not leaking Not knocked off his feet not holonula on the rocks Only abandoned on sidewalks under Arrhythmic music and funny skies I know - should not make something from this experience And the first independent radio station alert On approaching the city
Like really no trace is left And the memory if no water and no freezes deeply in the body Love for large settlements Like the love of trees that grow independently of you Tell yourself fall asleep quietly And his eyes rolled under the eyelids Like a ruined toys