Квітка Цісик все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

So many nights
I'd sit by my window
Waiting for someone
To sing me his song

So many dreams
I kept deep inside me
Alone in the dark

Бабусю рідненька,
Ти все добре знаєш:
Яке в мене горе,
Ти, певно, вгадаєш? (ост 2 рядки – 2)

Лиш очі заплющу,
Ох, нене, ж ти нене,
Десь зразу візьметься

[Мои два цвета, цвета два мои,
они на полотне, в моей душе их след.
Мои два цвета, цвета два мои,
червонный — цвет любви, а чёрный — грусти цвет.

Я в детстве собирался по весне
в дорогу неизвестными путями,
рубашку мама вышивала мне

Верховино, світку ти наш!
Гей, як у тебе тут мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.

Ой немає краю, краю
На ту Верховину!
Коби мені тут побути

Верховино, світку тим наш,
Гей, як у тебе тут мило,
Як ігри вод, приве тут час,
Свобідно, шумно, весело.

Ой нема то краю-краю
На ту Верховину,
Там би мені погуляти

Ой верше, мій верше,
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде,
Уж мі так не буде,
Як... як било перше.

Бо перше мі било,
Барз мі добре било.

Взяв би я бандуру, настроїв, заграв,
Щоби голос пісні до небес лунав.

Нивами, водами, понад лугів цвіт,
Гей, летіла б пісня у далекий світ.

Та де б не торкнулась крайчиком крилець,
Там спливала б радість до сумних сердець.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
За тобою завжди будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
Ой скажіть-но, добрі люди,
Що зі мною тепер буде?

Приспів:
Гандзя – душка, Гандзя – любка,
Гандзя мила, як голубка.

Видиш, брате мiй,
Товаришу мiй,
Вiдлiтають сiрим шнурком
Журавлi у вирiй.
Кличуть: кру!кру!кру!
В чужинi умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зiтру,

Чуєш брате мій, товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій.

Приспів:
Кличуть "Кру-кру-кру, в чужині умру,
Заки море перелечу, крилонька зітру, крилонька зітру".

Мерехтить в очах безконечний шлях,

Зірки мигтять,
Всі діти сплять,
Дитина хоче спати.
Засни, засни,
Очка замкни --
Казку буду казати.
Був собі князь,
Був собі паж,

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі.
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина.

І снилося в ночі дівчині,
Що маки в гаю процвітали,
Що коней вороних сідлали,
І снилося з ночі дівчині.

І снився сон дивний-нежданий,
Приснився той коник буланий,
І хлопець приснився коханий,

І снилося вночі дівчині,
Що маки в гаю процвітали,
Що коней вороних сідлали,
І снилося з ночі дівчині.

І снився сон дивний-нежданий,
Приснився той коник буланий,
І хлопець приснився коханий,

І снилося в ночі дівчині,
Що маки в гаю процвітали,
Що коней вороних сідлали,
І снилося з ночі дівчині.

І снився сон дивний-нежданий,
Приснився той коник буланий,
І хлопець приснився коханий,

І шумить, і гуде,
Дрібний дощик паде.
А хто ж мене молодую
До домоньку заведе?

Обізвався козак
У зеленім саду:
– Гуляй, гуляй, чорнобрива,

Іванку, Іванку,
Купи мі рум’янку. (2)
Би-м ся рум’янила, (2)
Як піду до танку.

У того Іванка
За шапков косиця. (2)
Тоді він надійде, (2)

Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру, мрію молоду,

Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота — коло плота.
Питається сон дрімоти:
— Де ж будем ночувати?
— Там де хатинка теплесенька,
- Там де дитина малесенька,—
Там і будем ночувати,
Мале дитя колисати.

Колись, дівчино мила, то був чудовий час.
Як ще любов носила ген попід хмари нас.
Ми мріяли, зітхали, кохання присягали.
А соловейко тьохкав все "тьох-тьох-тьох".

І був би я дівчину довіку так кохав.
І був би я єдину до серця пригортав.
Та десь війна взялася, дівчина віддалася,

Колись, дівчино мила, то був чудовий час.
Як ще любов носила ген попід хмари нас.
Ми мріяли, зітхали, кохання присягали.
А соловейко тьохкав все "тьох-тьох-тьох".

І був би я дівчину довіку так кохав.
І був би я єдину до серця пригортав.
Та десь війна взялася, дівчина віддалася,

Коло млина ясинина, коло вітрового,
Досталась ми, дівчиноньку, до серденька мого.
Далась мені, дівчиноньку, далась ми принаду,
Далась мені як водоньку з вишневого саду.

Попід сад, попід сад та попід садочки,
Пішла би я на музики, боюся зрадочки.

Ой що ж то за шум учинився, гей,
Що комар не на мусі оженився. (2)

Взяв собі за жіночку, гей,
Що не вміла шити-прясти чоловічку. (2)

Шити-прясти ні варити, гей,
Ані свому комарику догодити. (2)

Місто спить, згасли вогні,
Разом гуляли з тобою всю ніч ми.
Згадка прощання, перші признання.
Де тепер вони?

Ми гадали, зустрічі ждали,
Та пройшли ті дні.

Місто спить, згасли вогні,
Разом гуляли з тобою всю ніч ми.
Згадка прощання, перші признання.
Де тепер вони?

Ми гадали, зустрічі ждали,
Та пройшли ті дні.

Ніч така господi, мiсячна зоряна,
Ясно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,

На городі керниченька, по дорозі терен,
Люблю же я дівчиноньку, люблю і тепер.

Приспів:
Ой жаль-жаль, жаль, серцю буде,
Візьмуть її люди, моя не буде.
Ой жаль-жаль, жаль, серцю буде,
Візьмуть її люди, моя не буде.

Ой верше, мій верше,
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде,
Уж мі так не буде,
Як... як било перше.

Бо перше мі било,
Барз мі добре било.

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею

Ніч така, Господи, місячна, зоряна,
Ясно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею

Ніч яка господи, місячна, зоряна,
Ясно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,

Ніч така, Господи, місячна, зоряна,
Ясно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочці тут під калиною -
І над панами я пан.
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею

Ой Верше Мій Верше
Мій Зелений Верше
Юж мі так не буде |(2) |
Як мі было перше |(2)

Бо перше мі было
Барз добрі мі было
Од свойой Мамички |(2) |

Ой верше, мій верше,
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде,
Уж мі так не буде,
Як... як било перше.

Бо перше мі било,
Барз мі добре било.

Ой, заграли музики-музиченьки заграли,заграли
Ой, чом би ми молоді-молоденькі, чом не заспівали.
Заспіваю файну співаночку,
Мій білявий Йване-Іваночку,
Заспіваю шіді-ріді-дана
Про чорнявого Стефана...

Бо я дівчина молода, квітну, як на сонці ягода!

Ой заграли музики, музиченьки, заграли, заграли.
Ой чом би ми молоді, молоденькі, чом не заспівали.

Заспіваю файну співаночку,
Мій білявий Йване-Іваночку,
Заспіваю шіді-ріді-дана
Про чорнявого Стефана.

Ой казала мені мати, та й приказувала,
Щоб я хлопців у садочок не принаджувала.
Ой, мамо-мамо-мамо, не принаджувала,
Ой, мамо-мамо, не принаджувала.

Посилала мене мати до криниченьки,
Піди доню та принеси ми водиченьки.
Ой, мамо-мамо-мамо, та й водиченьки,

Ой, не свiти, мiсяченьку,
Не свiти нiкому,
Тiльки свiти миленькому,
Як iде додому! 2 раза

Свiти йому ранесенько,
Та й розганяй хмари,
А як же вiн iншу має

ОЙ НЕ СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ

Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додому!

Світи йому ранесенько,

Kvitka Cisyk. Songs of Ukraine (1980) - 05. Lullaby (Kolyskova). Folk song
Квітка Цісик. Пісні України (1980) - 05. Ой ходить сон коло вікон (колискова для Лесі). Музика та слова народні

Ой, ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота.
Питається сон дрімоти:
— А де будем ночувати?

Американська співачка українського походження, співачка-сопрано, виконавиця українських народних і популярних пісень: виконувала заголовні пісні у фільмах, співала у Гентській опері (Бельгія), одержала нагороду «Оскар» («You Light Up My Life», 1977). З 1982 року і до самої смерті Квітка залишалася єдиним голосом компанії «Ford Motors» - була найпопулярнішою виконавицею рекламних джинглів у США.
(с) wikipediai

"
Ой верше, мій верше,
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде,
Уж мі так не буде,
Як... як било перше.

Бо перше мі било,

Ой видно село, широке село під горою.
Ой там їдуть стрільці січовії, стрільці до бою.
Їде-їде військо крізь широке поле,
Хлопці ж бо то хлопці, як соколи.

Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха.
Дівчино-рибчино, чорнобривка моя,
Вийди-вийди, подивися чим скоріше до вікна.

Ой казала мені мати
І приказувала,
Щоб я хлопців у садочок
Не принаджувала.
Ой мамо, мамо, мамо,
Не принаджувала!

Посилала мене мати

ОЙ У ВИШНЕВОМУ САДУ

Ой у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

— Милий ти мій, прошу тебе,

Ой, ходить Сон
Коло вікон.
А Дрімота -
Коло плота.

Питається Сон Дрімоти:
- Де ми будем ночувати?

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
і водила мене у поля, край села.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка

Сіріли у сумерку півночі шатра,
Застиг, мов у чорному безрусi, ліс,
Лиш ясним промінням іскрилася ватра
I сипала зорям привіт.

Над ватрою постаті юні, хлоп'ячі,
Заслухані в золото слів, що лились,
Про славу минулу, про мрії гарячі,

Рідна мати моя,
Ти ночей недоспала
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проважала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проважала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

Стоїть дівча над бистрою водою
І так тихенько пісню гомонить:
"Бистра вода, візьми мене з собою
Бо я не можу більш на світі жить".

Ти приходив до мене о півночі
Саме тоді коли я міцно сплю
І цілував заплаканії очі

Сіріли у сумерку півночі шатра,
Застиг, мов у чорному безрусі, ліс,
Лиш ясним промінням іскрилася ватра
І сипала зорям привіт.

Над ватрою постаті юні, хлоп’ячі,
Заслухані в золото слів, що лились,
Про славу минулу, про мрії гарячі,

Стоїть гора високая,
А під горою гай, гай, гай
Зелений гай, густесенький
Неначе справді рай.

Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,

Та туман яром котиться,
Гулять хлопцям хочеться,
Ой горе-горе, не біда,
Гулять хлопцям хочеться.

Та козак у похід іде,
Дівча плаче та й гуде,
Ой горе-горе, не біда,

Тече річка невеличка
З вишневого саду
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду
Гей-гей гей-гей,
гей-гей-гей-гей
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду

Тече річка невеличка з вишневого саду,
кличе козак дівчиноньку собі на пораду.
Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей,
кличе козак дівчиноньку собі на пораду.

Порадь мені, дівчинонько, що маю робити,
чи с тобою женитися, чи другу любити.
Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей,

У горах Карпатах хотів би я жити,
З гори на долину хотів би сходити.
Там пташки співають весело все, у-ха-ха,
І голос сопілки там чути щодня.

У горах Карпатах там гуцул живе,
Він красну гуцулку за ручку веде,
Там пташки співають весело все, у-ха-ха,

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі.
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Приспів:
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина.

Я піду в далекі гори,
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви,
І дізнавсь, де моя мила,
Карі очі, чорні брови.

Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру, мрію молоду,