- Generation F
Ми - вода, ми - усюди, кодовані в цифри люди,
Іуди ми - зрадники паперових листів.
Тлів, тлів старий світ і догорів своє.
Click, click віртуальний розум годує.
Ми - це час, що змінює світ на раз.
За like, за share, бум!
І в цифровій мережі ми здіймаєм шум!
Віртуальний WEB, generation "F"!
- TDME
[Куплет 1, АнтитілА]:
Тихо, тихо! Стоп, марафон.
Ти прокидаєшся, це був лиш сон.
Немає фейкiв, лукавих слiв -
Чистий розум замiсть голiв.
Хто малював на екранi фiльм,
Хто давав ролi i наносив грим;
- Бери своё и иди
Бери своє і йди!
Великі кроки – великі й думки!
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни!
Під нами тонни води,
- Бери своэ i йди
Бери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни.
Під нами тонни води,
Над нами сонце і срібні мости.
- Буду вуду
БудуВуду
Ти моя кохана троянда, ти колиш мене шипами
Без тебе не можу ночами, а днями зализую рани
Таке не показують у кіно, про це ніколи не пишуть відомі журнали
Я твій тюльпан червоний, по іншому не може бути
Без мене ночами не хочеш, а днями не можеш забути
Таке не показують у кіно, відомі журнали про це не хочуть і чути.
- В твоїх очах
что такое в твоих глазах,
чтото невиданное на земле
нам любовь покажет путь
с этого пути не сойдём, пойми.
И вижу я, ты фея
зачаровала, сердце украла лалалай
и вижу я, и знаю я
что ненужны нам слова
- Весна-любовь
Опять точки током по вискам,
Опять что-то губы вяжут нам,
Путает слова.
Опять наши судьбы на весах,
Опять ночью танцы на ножах,
Жало наголо.
Это пелена белым на глазах,
- Вибирай
привет рассвет,
ты заводишь свой телевизор
на той стороне рисуют твои мечты
чужой эфир открывает границы визы
и серой водой смывает твои следы,
достанет
дай нам знать
проснуться и дышать
- Выбирай
Сьогодні ти подивився свій телевізор,
І з нього ти п’єш мільйони чужих думок.
Чужих ідей, мегабайти мила й заліза.
І сіра ріка замулює твій струмок.
Дістане, дай знати!
Нам є що сказати!
Вибирай! Ти можеш бути першим,
- Давай поговорим
Давай поговорим на чистоту, перше слово я візьму собі,
Ти можеш не слухати і вимкнути звук, але знай я такий, як і ти.
Так само, як ти, я родився тут, бачив світло і бачив тінь,
Так само, як ти, падав сто разів та піднятися зміг сто один.
І бачив, як цифри міняли світ, залишали на руках свій слід,
Та щастя ніколи не прийде туди, де всю правду сховали під лід...
Припев:
- Завжди Моя
Виє поламана ніч.
Без дна і облич,
Зарева жар, і небо.
Ти була завжди моя,
А коли настав час.
Мила, я віддав усе, аби стати за тебе.
До поки є.
- Знайте, Ми Пален Вогнями...
Бери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни.
Під нами тонни води,
Над нами сонце і срібні мости.
- Лампа
Холодний душ вправить мізки
Ілюзії злетять у пар
Отямитися ще не пізно
І зупинитися за мить до дна
Кажи як є виходь на світло
Вже пізно бути в темноті
Яка різниця хто виграв
Коли правила звели не ми
- люди, як кораблi
Я не твій брат, ти не сестра моя,
Ніколи не розказуй мені - хто
І в чому я винен на нашій землі,
Люди, як короблі.
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода.
Глибока і темна до самого дна.
До самого, самого дна.
- Метро
1. Де неба нема гудить глибина
Платинові рельси, рельси
Тонелі, тонелі на дно
Сталева змія назбирає нас
У залізні кейси, кейси
Ми діти, ми діти метро...
Приспів:
- Ми можем все
сон разливается тёплыми волнами
и нежными руками закрывает глаза нам
люди спят.
станет так тихо, тепло и тихо
и будто навек закрыли веки, сон
пьём озон
и мы зайдём в свет моря неонового
- Моя Афродита
Ну от і все, як у п'ятому класі,
я боюсь підійти і три слова сказати,
так ніби губи заклеєли скотчем,
а всередині током по серцю коротить.
ну от і все, тільки купа нюансів,
а у нього є ти, а у мене без шансів...
а по мені вже п'яту ніч до самого ранку стрибають сни..
а в них ...
- Моя.. її.. Кохай
Пароль: Ліу любить лайм.
Мій алкоголь, коли вона online.
Кілометри просто стерти,
Лечу - скоро зустрічай.
Шанхай, online love
Моя.. її.. Кохай.
Ця любов назавжди,
- Одинак
Чайки б’ють занозами сиву піну, море Чорне і чорна кава.
Заласкає його на світанку, завербує і на нову справу.
В куртку сховає минуле, шрами від слів і катан.
Нехай, нехай буде легше їм, тим хто піде по слідам.
Приспiв:
Стисни кулак, камікадзе одинак,
Це останнє твоє сонце, сонце, сонце.
- Олена
Надворі червоне коло розбудило світ людей -
Мами в офіс, діти в школу - everyday!
По землі повзуть машини, кораблі йдуть по воді.
Все помірно і спокійно, а я - ні!
Приспiв:
О-о-о! Олено! Скажи, чому все так?
Зірвало дах, шматки в кутках.
- Опять точки током по вискам
Опять точки током по вискам,
Опять что-то губы вяжут нам,
Путает слова.
Опять наши судьбы на весах,
Опять ночью танцы на ножах,
Жало наголо.
Это пелена белым на глазах,
- Племя
Если ты на дне - в этом есть добрый знак,
Значит ты достоин узнать глубину,
Значит, в тебе уже есть путь назад
И силы есть зайти на волну.
Слабым не дают большие веса
Мир им не менять - с них невелик спрос.
Но если готов - поднимай экипаж
Станции ждут паровоз.
- Призвание
Вижу свет в конце тоннеля
Но дойти бы до него
Снова я в хмельном забвении
Мне и грустно, и легко
Дым моё нутро ласкает
И забываю обо всём
Во тьме душа моя витает
Но счастью сбыться суждено
- Сама вино пила-плакала
Коли проводи талої води
Ріки розлили перламутрами
Він любив її, ніби золоту
і незайману одну.
А коли зима білим білина
Руки розвела, ріки замела
Він забув її, ніби дивний сон,
А в її душі вогонь
- Смотри в Меня
Крем кусками по губам
И одевая власть,
И слизывая сладость,
Пока фартило в масть
Ты не робел, а бил,
Как сильная рука
Указ для дурака.
И прорехи души,
- Тебе, моя невеста
Удивлена, в сердце я зашёл с намёка
Ты и не думала, что всё настолько с толком
Током судьбы прошило, вылезло шило
И нас пришило
Пошла волна сквозь мои да в тебя
Сквозь планету Земля, высекая огня
Полымя, согрей тело белые
Плавь в одно целое
- Ти зiрвала в ньому шлюзи...
АнтитілА – Боссанова
(2011)
Тиша має власні ноти,
Білим кольором навпроти
П’ять твоїх імен
Стали повітрям теорем
Серце..Ти зірвала в ньому шлюзи
- це зовсім не мій стиль отак опускати руки...
Вчора не було слів, я відпустив тебе - вільна...
Я бачу, ти хочеш з ним
Я знаю, ти будеш
Ти - сильна
Це зовсім не мій стиль отак опустити руки
Не стало як я хотів
А мусить же якось бути...
- Шаленими ветрами
Бери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни.
Під нами тонни води,
Над нами сонце і срібні мости.
- Я буду шаманом вуду
Когда умирало небо в оранжевых брызгах сока,
И тени прятались в норы, и ждали света с востока,
Мы выбирали игру в любовь и даже делали это довольно неплохо.
И губы искали губы, и пальцы касались точек,
И в воздухе магия вуду - ты роза а я лепесточек.
И видят все, и знают все - я сделаю для тебя всё, что захочешь.
- я вiдкривав тебе
Тиша має власні ноти,
Білим кольором навпроти
П’ять твоїх імен
Стали повітрям теорем серця…
Ти зірвала в ньому шлюзи,
Ти – моя остання муза,
І з ким би не була,
Кому — любов, кому – нема,
- Я не забуду
Вчора не було слів, я відпустив тебе - вільна...
Я бачу, ти хочеш з ним
Я знаю, ти будеш
Ти - сильна
Це зовсім не мій стиль отак опустити руки
Не стало як я хотів
А мусить же якось бути...
- Я не забуду першу ніч ,ніби так тонко і на двох...
Вчора не було слів, я відпустив тебе - вільна...
Я бачу, ти хочеш з ним
Я знаю, ти будеш
Ти - сильна
Це зовсім не мій стиль отак опустити руки
Не стало як я хотів
А мусить же якось бути...