Іван Попович все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Небо осені жде, вже отави покошено,
Їй пора вже прийти та чомусь припізнилася.
Ти прости, що приходжу до тебе непрошений,
Чує серце моє наші долі зріднилися.

Приспів:
Сонце ласкаве землю голубить,
Весну кохання до нас прислало,

Я згадаю село і криницю у кленах,
Там дитинство цвіло на лугівках зелених,
Де ходив пастушком і впивався зорею, |
Де осіннім листком так летів я за нею. | (2)

Приспів:
В очах постане біла хата,
Що мріє в сонячнім теплі,

У полоні міст, мерехтінні літ
У душі вогонь, за плечима світ,
Де гладкий асфальт, мов карпатський бук,
І летить печаль, мов трембіти звук.
Де гладкий асфальт, мов карпатський бук,
І летить печаль, мов трембіти звук.

Приспів:

Коли почую голос я трембіти,
О, Боже, як радію наяву,
І хочеться так жить і довго жити,
Щоб слухати мелодію живу.

Приспів:
Ой, хочеться хай полем пісня ллється,
Хвилює наші душі і серця.

Гей мені молодому в горах вітер, як брат,
Я іду як додому, до світлиці Карпат.
Стану я на коліна перед святістю гір,
Тут моя Батьківщина, тут мій крик і топір.

Приспів:
Зустрічає мене наче сина
Смерекових річок водограй,

Як гуляли ми удвох
Коло річки броду,
Заспівала та ріка,
Як ніколи з роду.
Ой, яка, ой, яка
Дівка веселенька!
Ой, яка, ой, яка, |
Аж болить серденько! | (2)

Файна дівчина Марічка -
Синьоока ніжна чічка,
Молода, струнка, зваблива, |
Ще й весела й жартівлива. | (2)

Як надвечір з хати вийде,
Ніби знову сонце зійде,

Стоїть одна як сирота старенька хата при дорозі,
Вже зачекалася вона мене в надії і тривозі,
Роки летіли як той сніг і нас надовго розлучили,
Спішу на батьківський поріг, покинув все — лечу щосили.

Сумна стоїть одна старенька хата,
Не вигляне з вікна вже більше мати.
Дитинство тут своє я зустрічаю.

Серед гір високих – полонин широких,
Де туман сивіє в далині,
Де весна на плаях, роси розсипає
Доля усміхнулася мені.

Як настане літо і засипле цвітом
Стежку, по котрій до тебе йшов,
Як загляну в очі – молоді дівочі |

До криниці я ходив під рясну калину,
Щоб напитися води, а зустрів дівчину.
В'ється стежечка крута та й на полонину |
В мене серце завмира, як її зустріну! | (2)
І пішов би, і сказав: "Я тебе кохаю"
Та не можу, бо вона іншого вже має.
В'ється стежечка крута та й на полонину |
В мене серце завмира, як її зустріну! | (2)

Заспівала пісню Йванка
Про свої Карпати,
Наче сонечко горянка,
Годі, хлопці, спати!
Річка в'ється і сміється,
В береги хлюпоче,
Пліт до кладочки приб'ється,
Йванка на пліт скоче!

А я несу із далечі
запалену свічу
від Божої від Матері
Різдво і коляду.
Несу молитву й дідуха,
дванадцять пісних страв
і Вифлеємську зіроньку,
щоб рік колядував.

Я дивлюсь на Вас, мамо: |
Забіліли Ви скрушно, |
А бачу і нині, | (2)
А бачу і нині |
Молоду Вашу душу. |

Приспів:
А душа Ваша — яблуня: