Текст песни Іван Байдак - Жінка, про яку ти говориш в минулому часі

Исполнитель: Іван Байдак
Название песни: Жінка, про яку ти говориш в минулому часі
Дата добавления: 18.05.2017 | 12:15:26

Просмотров: 65
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

Здесь расположен текст песни Іван Байдак - Жінка, про яку ти говориш в минулому часі, перевод и видео.

Кто круче?

Іван Байдак

или

Ірина Федишин

Тільки уявити:
скоро ти говоритимеш про неї в минулому часі,
згадуватимеш як мимовільну слабкість чи непритомну залежність.

Скоро вечір цей загорнеться спомином у її волоссі та загубиться у глухій пам’яті старих стін.

І її не стане.
І її не буде.
Ти сам цього захочеш.

Завтра вона стане скупою буденністю.
Здаватиметься надокучливою звичкою
чи нагадуватиме про себе бутафорною самотністю

І її не буде…
Її не буде!

Ти забуватимеш її фрагментами та відпускатимеш деталями,
допоки вітер не зітре сліди чи хвилі не сховають останні спогади.
Спочатку запах, потім дотик, згодом відвертісь поглядів та інтимність ваших розмов.

А поки вона застеляє твою постіль,
поки вона засинає в спокої
і готова розчинитись в твоїх очах.

А поки у вас спільні плани.
Спільні погляди і спільний напрям.
А поки між вами ще стільки не сказаного,
ще стільки всього нездійсненого,
яке обов’язково все зіпсує - і стане байдуже,
що було зроблено, чи що було пройдено,
бо одна зірвана фраза
миттю заперечить пасажі твоїх почуттів,
зачепить живе і зробить його безповоротно мертвим.

І її не стане.
Її не стане.

Бо потім вона обернеться спиною, а ти не зможеш знайти сил,
скажеш, що:
думки не панацея і тобі вистачить повітря,

тільки завтра обов’язково настане,
а вона залишиться лише жінкою, про яку ти говориш в минулому часі. Just imagine:
Soon you will talk about it in the past,
remembered as involuntary weakness or unconscious relationship.

Soon this evening zahornetsya memorial in her hair and lost in the remote memory of the old walls.

And it will not.
And it will not.
You yourself want to.

Tomorrow it will become commonplace sparingly.
Seem annoying habit
or remind yourself fake loneliness

And it will not be ...
It can not be!

You will forget it vidpuskatymesh fragments and details
until the wind does not erase the traces or waves not hide past memories.
At first the smell, then touch, then vidvertis views and privacy of your conversations.

And while she veiled thy bed,
while she sleeps alone
and ready to dissolve in your eyes.

And while you shared plans.
Common ideas and common direction.
And while many of you have not said,
has so much unrealized,
be sure to ruin everything - and will not care
what was done or what was passed,
For each broken phrase
instant passages deny your feelings,
touch lives and make it irrevocably dead.

And it will not.
It will not.

For then it will turn back, but you can not find strength
say that:
thought is not a panacea and you have enough air,

but tomorrow always comes,
and it will only woman you speak in the past tense.