Давай виключим світло і будем мовчати Про то, що не можна словами сказати, Не можна писати, неможливо зіграти, А тільки мовчати, тихенько мовчати. Давай мовчати про то, що дівчати Не вміють сховати, не можуть спати. Давай про мене і про тебе мовчати, Мовчати, аж поки не захочем кричати.
Місяць впав, темно в кімнаті. Як добре, що ти навчилась мовчати, Про то, що ніколи не змогла би збрехати. Про то, що ніколи мені мені не спитатись.
Ми будем з тобою у ліжку лежати, Лежати, як сніг - водою стікати. Ми будемо жадно свої сльози ковтати, А з ними слова, яких не сказати.
Давай помовчу тобі просто на вушко, Холодною стала чайова кружка. А ми ще маєм, про що помовчати. А ми ще маєм, про що полежати.
Як світло проб'ється через наші штори, Ми знову з тобою, як всі заговорим. А поки ще темно є в нашій кімнаті, Давай з тобою будем просто. Let's eliminate the light and we should remain silent On it, you can not say the words, You can not write, can not play, But only silence, quietly silent. Let's keep quiet about something that girls Can not hide, can not sleep. Let me be silent about you, Silent, until I want to scream.
The moon went dark in the room. How nice that you learned to be silent, About something that has never been able to lie. About something that I never I do not spytatys.
We will be with you lie in bed, Lying as snow - water drain. We will put no swallow their tears, And with them the words which say.
Give you a silent ear, Cold was the tip circle. And we still have, as silent. And we still have what lie.
As light will break through our curtains, We again with you, as all speak. And yet there are dark in our room, Come with you we should just.