АБВ
911pesni.ru
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Іоанна Пекун - Перші неримовані вірші

    Исполнитель: Іоанна Пекун
    Название песни: Перші неримовані вірші
    Дата добавления: 29.10.2016 | 19:43:05
    Просмотров: 18
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Здесь расположен текст песни Іоанна Пекун - Перші неримовані вірші, перевод и видео.
    Я бачила очі, але приховувала думки.
    Я читала риму в своїх ранках, але починала писати перші неримовані вірші...

    Так буває! Мама каже, що все минає..."А знаєш доню, після бурі-сонце"...
    І ніби ж знаю, хоча, як таке знати напевне?...
    Дивлюся, як будується міст чи будинок,і порівнюю з життям.
    Так ні з чого береться фундамент - то зародок душі... а далі нескінченність сил і думок вкладених в роботу, і лиш десь там, неосяжно далеко, є омріяний результат...
    Так і люди, птахи, коти, риби... Всі хто народився і живе...

    Ти ж знаєш, напевне, що таких неримованих буде обмаль,
    Бо в кожному наступному ранку все більше і більше рим,
    Але допоки ти тут, зі мною, не припиняй тримати мене за руку і говорити про те, як будуються мости, про те, що мені от-от пора летіти...та ти не хочеш.
    Я розказую тобі про те, як потрібно дихати - глибоко...тихо...спокійно..
    Ти не вмієш правильно дихати! Ніби хочеш захопити все МОЄ повітря...

    тримай дистанцію... дивися в небо з закритими очима! І навіть через повіки ти відчуєш його простір...

    Так от знаєш, мости руйнуються...і будинки...
    Хоч їх можна латати і ремонтувати, аж допоки вони не ослабнуть і помруть...Знаходиш діагоналі?
    То як, ще хочеш трохи мого повітря?

    ©Іоанна Пекун
    I saw his eyes, but concealed thought.
    I read a rhyme in his morning, but began to write the first unrhymed poem ...

    It happens! Mom says that everything passes ... "You know my daughter, after-sun storm" ...
    And if as I know, though, is to know for sure? ...
    I look like cities or built a house and compare with life.
    But no where to set the foundation - the embryo of the soul ... and then the infinite power and ideas embedded in the work, and only somewhere immensely far is the favored result ...
    So people, birds, cats, fish ... all born and lives ...

    You know for sure that these unrhymed is not enough,
    For every next morning more and more rhymes,
    But as long as you're here with me, do not cease to hold my hand and say, what are the bridges that my time is about to fly ... and you do not want.
    I told you about how to breathe - deeply ... quiet ... quiet ..
    You do not know how to breathe! As if you want to capture all my air ...

    keep your distance ... look at the sky with your eyes closed! And even after you feel his eyelids space ...

    So you know, collapsing bridges and buildings ... ...
    Although they can be patched and repaired up until they faint and die ... finds diagonally?
    So how still want a bit of my air?

    © John Pekun

    Скачать

    Смотрите также:

    Все тексты Іоанна Пекун >>>

    О чем песня Іоанна Пекун - Перші неримовані вірші?

    Отправить
    Верный ли текст песни?
    ДаНет