ОсіньЯк завжди починає дощити,
І ти далеко, може це все залишити
І втікти з тобою від усіх,
Зустріти вперше наш перший сніг,
Забути про сльози, буде тільки радість і сміх, ти зі мною, знаєш я твій, до бiса перемогу, я вiдмотаю сльози та тривогу, менi би зараз поцiлувати тебе знову, хоча б маленьку дозу, побачитись знову, змогу доторкнутись до твоїх рук, до солодких губ, але я тут, столиця великих можливостей, я так хочу вiд тебе дiтей, не забуду очей, вони прекраснi, я бачив тебе у вiснi, весiля де -я i ти, неможливо нашi мрii здійснити, поки-що, поки дощь ішов, а потiм снiг я в пам'ятi зберiг нашу зустрiч першу..
-
Наша осiнь принесла нам випробування!
Я твiй а ти моя!