- 08. Карпатська легенда
Отакий гай зелененький.
Ходить Довбуш молоденький.
Топiр серце пiдпирае на нiженьку налягае.
За мной хлопцi,за мной свистом.
Западае стежка листом.
За мной хлопцi,за мной смiло.
Западае стежку снiгом.
Щоби хутор не минути
- cмерека
На краю села хатина,
Загляда в вікно смерека,
А в хатині є дівчина -
Та до неї так далеко.
- В саду гуляла
В саду гуляла,
Квіти зривала, –
Кого любила –
Причарувала.
Причарувала
Серце і душу,
Тепер до тебе
Ходити мушу.
- В саду гуляла минус
В саду гуляла, квіти збирала,
В саду гуляла, квіти збирала,
Кого любила, причарувала.
В саду гуляла, квіти збирала,
Кого любила причарувала.
Причарувала серце і душу,
Причарувала серце і душу,
- Ішло дівча лучками
Ішла дівча лучками
Лучками, лучками, лучками
Несла фартух з грушками
Грушками, грушками, грушками
Здибав Її парубок
Парубок, парубок, парубок
Віддай, дівча, заробок
Заробок, заробок, заробок
- Ми з тобою пара
Над куточком, над куточком
Хмариться блакить.
А я хочу і не хочу
Вік тебе любить.
_______
Приспів:
Біла хмара, чорна хмара,
Ми з тобою пара, божевільна пара.
- Ніч яка місячна
Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
- Ой ти дівчино зарученая
"Ой ти, дівчино зарученая,
Чого ти ходиш засмученая?"
"Ой ходжу, ходжу засмученая,
Що не за тебе зарученая!"*
"Ой ти, дівчино, словами блудиш –
Сама не знаєш, кого ти любиш!"
"Ой знаю, знаю, кого кохаю,
- Ой у вишневому садку
Ой, у вишнёвому саду, там соловейко щебетав -
До дому я просилася, а ти мене все не пускав.
До дому я просилася, а ти мене все не пускав.
Ой, милий мій, а я твоя, зійшла вечірняя зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.
А ти їй дай такий отвіт - яка чудова майська ніч,
Весна іде красу несе, а тій красі радіє все.
- ПРОЩАЙ, ДІВЧИНО
Прощай, дівчино молодая,
Гіркая доленько моя.
Другий цілує, обіймає,
Бо ти, дівчино, не моя.
Другий цілує, обіймає,
Бо ти дівчино не моя.
Як не моя, то Бог з тобою,
- Рідна мати моя
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
і водила мене у поля, край села.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
- Сама файна
У селі я сама файна, сама гонорова,
Я з криниці ношу воду і рубаю дрова.
В мене самі гарні вуха, сама файна пика,
А у ліжку взагалі я сама-сама дика.
В мене самі довгі ноги, як у Агілєри,
Я на них взуваю мешти номер сорок штири,
А коли корову дою, вим'я аж димиться
- СВІТИТЬ МІСЯЦЬ, СВІТИТЬ ЯСНИЙ
Світить місяць, світить ясний,
А зіроньки миготять.
Не пускає мати дочку
В сад вишневий погулять.
Пусти ж мене, моя мамо,
Я в садочку постою,
- Три тополi
Ой у полі три тополі
Та всі зеленіють,
За одною дівчиною |
Усі хлопці мріють. | (2)
Ой не мрійте ви всі хлопці,
Бо я вже не ваша -
Наїхали чужі люди,
- Цвіте терен
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опада- є.
Хто в любові не знається -
Той горя не знає. (2)
А я молода дівчина
Та й горя зазнала:
Вечероньки не доїла,