Сходами піднятися би вгору І перейти межу ідей терору Але в їхніх очах незгода В світі негода Пробити би словом звичні стіни Якби не їхні отруйні стріли Було би все не так І ти не питав би як
Бо твоя слабкість - то чиясь сила Дістати треба свої крила І полетіти за той край В якому ворог залишить рай
Нова вода змива старі сліди Але важкі незаймані ходи Де легко? Не багато нас Дай мені пас У натовпі себе б не загубити На своїм полі не варто просити За право під сонцем стояти Не треба питати. Text: Paul Schubart . WINGS Stairway to climb to the top and cross the line ideas terror but in their eyes disagreement in the world the storm punched a word familiar walls Were it not for their poison arrows It would be all wrong and you did not ask to both for your weakness - that someone's strength Get need their wings I fly over the region in which the enemy will leave paradise new water washed away the old tracks but heavy pristine passages where it is easy ? Not many of us give me a pass in the crowd would not lose himself in his field should not ask for the right to stand in the sun No need to ask.