ZasnijW oknie oddycha noc
Jeszcze coś szepczesz mi
Twój oddech na
Mych włosach gra
Mój, jak nigdy – ty
Za oknem kroków głos
Tłumaczy prosto tak
Годі вжеслова - Федір Млинченко, музика - Ірина Білик
Не тримай
Мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже,
Набулась я в полоні,
Годі вже, годі вже.
Зiронька мояДуже сумно і темно без тебе,
Вечір знов, я одна.
Вітер хмари цілує на небі,
Тільки плаче вона.
Вона - зіронька моя -
Вона - одинокая,
Одинокая, як я.
Зоряна нiчМісяць на небі зійшов,
Зорі пригадують сни,
Вітер дорогу знайшов
Та шепоче: "Засни".
Поки не буду я спать,
Знаю, як зірка впаде,
Встигну лише загадать
Я бажання одне.
КраїнаЧи то до неба душа лине? Чи то співає моє серце?
Я вірю є на землі країна, вона країною Мрій зветься.
Я закриваю свої очі і відлітаю у світ дивний.
Я відшукати її так хочу, країну, схожу на сон чарівний.
За літнім сонцем іде злива і я дивуюсь сама часом:
Чому не віримо ми в диво? Чому не віримо ми в щастя?
Я відріжу хвиліТи вже поруч ти тут,
Це так жорстоко.
Бути сильною – то
Вже моя мрія.
Ці останні слова –
То твої кроки.
Ці відверті слова –
Моя надія.