Fakultet все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Сховай мій біль
Розвій, як пил
Сховай мій страх
В чужих думках.
Шукай мій час
В уламках фраз
Кидай у вогонь
Поганий сон.

Годинник скаже:"Бувай"
І намалює нулі
І знов до ранку рахуй
Вогні в темному склі
Сон одягає твій страх
По стінах круте кіно
І світло гасне не так,
Але вже всеодно

Хвилини, години сплітаються в дні,
Вчорашні бажання згорають в вогні.
Забути, чи знати, що десь у мені?
Вчорашнє "навіщо?", вчорашнє"чому?",
А відповідати нема вже кому.
А сльози малюють лиш небо в диму...

Згадай про те, що ми розбили,мов скло,

Хвилини, години зплітаються в дні
Вчорашні бажання згорають в вогні
Забути, чи знати, що десь у мені?
Вчорашне "навіщо?", вчорашне "чому?"
А відповідати нема вже кому
А сльози малюють лиш небо в диму.

Згадай про те, що ми розбили, мов скло

Зима FM
Знову сама біля вікна,
Рівно опівночі буде зима.
Все уже спить, стихає мить
І по телефону зі мною мовчить.
Все,що колись було живим,
Рівно опівночі зникне,як дим.
Всі твої сни,що ти не згадав,

Усе не так, і вже не стане краще,
А ранок знов лишить напризволяще
Усі слова, усі днмки та мрії,
Та день-у-день давно скасовані події.
І день-у-день одні й ті самі люди,
Давно відомо всім, що було,що буде.
Ти не не втечеш, бо це - твоя реальність,
То назавжди, то назавжди...

1.
Сховай мій біль,
розвій, як пил
сховай мій страх
в чужих думках.
Шукай мій час
в уламках фраз
кидай у вогонь

Не згадати, не відчути - серця більше нема
І назад не озирнутись, далі тільки зима
Не спинитись, не вернутись - заборонено вхід
За хвилину мої сльози перетворяться в лід.
Не догнати, не втримати сни, що падають вниз
І уже не переграти те, що було колись
Не піднятись, не зігрітись - сніг пече, як вогонь
Вже ніколи не здолати цей холодний полон.

Мить, і нас нема
знов ніч сама
іде додому
мить, останню мить
якби спинить
хвилину тому.

Але вона собі летить

Хтось шукає мене
У телефонних дротах,
Залиша по собі
Забутий страх,
Замітає сліди
Серед звичайних подій,
Повертає назад
Минулий біль.

Дощ змиває день,
Мовчить FM,
А телефон забув дві цифри.
Хтось, але не ти,
Спита "хто ти?"
І полетить собі за вітром.
Я гортаю сни,
Де були ми

Ховаю небо в сірий туман
І мертве сонце світе не нам
Іржаві сльози не змиють бруд
Із наших рук
І вже не стерти бруд на очах
Не приховати відчай і страх
Не оживити попіл сміття
Цього життя...

Знов наче впала з неба
Тінь і не видно берег
Страх роз’їдає очі
Стій! Я уже не хочу так!
Сон не стає чіткіше
Біль розчиняє тишу
Ніч дзеркалі відбилась
Крик! Все, що залишилось там!

Просто так, а може назавжди
Все одно нічого не кажи,
Загуби усі свої слова-
То була не я.
День, мов рік,
А рік неначе сто
Може ти,
А може вже й ніхто...

Чому так швидко згорають сни?..
Чуму так тихо і всі слова німі?..
Навіщо холод украв мою весну?..
Скажи: Навіщо?.. Скажи: Чому?..
Скажи мені: Чому?..

Приспів:
Вже не розтане на серці лід,

Що було, то вже пройшло,
Але я то не забуду,
Що було, то вже нема
І ніколи вже не буде,
А що є завжди мина
І нічим то не втримаєш,
Після осені зима приходить,
Ти, напевно, знаєш.

Ты, мило улыбнулась,
И, снова обернулась,
Я, задрожал с испугу,
Вау! Клевая подруга!
Чтож, дело будет шито!
Что ж, дело будет крыто!
И, вечером с тобою
Мы, будем под луною!