Я прийду з війни і гляну в очі Тому, хто каже, що жити не хоче. Кому набридла робота, нудне телебачення, Розповім трішки, що бачив я...
Кому надто зимно вночі, сильна спека днем, Чекали задовго таксі, змокли під дощем, Як ми боялись заснути, навіть на мить, Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів, Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі... Ми спали, там, брате, у ямах холодних, Де гріють лиш мрії і туга за домом.
Бувало, що пили воду з калюж, Вечеря для десятка - один підсмажений вуж. В нас не було простуд, а може й були. Ніхто і ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш, Це, що кожного дня когось втрачаєш.. І не знаєш... може завтра ТИ... Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...
Ми не герої, як ви говорите... Тут люди дуріють, стають душевно - хворими... Це все від війни... від великого горя, Але більшість - сильна. Сильніша крові і болю...
Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої, Ми тут, бо так само хочемо миру... І навіть, коли я лежу в окопі, Ніколи не думаю про могилу...
Я мрію про дім, про роботу, сім'ю, Як же хочу скинути з себе броню... Допоможи, полюби життя, Там де мир, там - щастя. Не шукай собі зла. I come from the war and look into the eyes Anyone who says that does not want to live. To work tired, boring television, I'll tell you a little bit that I saw ...
To too cold at night heatwave day Waited long taxi damp in the rain, As we were afraid to sleep, even for a moment, From shots "Grad", and even thunder roar.
And we used to sleep to the sound of mortars, Duty to others "drimnuly" ... in a tent ... We slept there, brother, cold in the pits, Where is heated only dreams and longing for home.
Sometimes, drank water from puddles, Dinner for Ten - one fried snake. We did not have colds or may be. Nobody ever talked about it.
The worst thing is what you get used to it, It is that every day you lose someone .. I do not know ... maybe tomorrow you ... But we have become accustomed ... They've managed ... They've managed ...
We are not heroes, as you say ... Here people are mad, become mentally - ill ... It's war ... the great tribulation, But most - strong. A stronger blood and pain ...
We are here because you have to live there in peace, We are here just because we want peace ... And even when I'm lying in a trench, Do not think of the grave ...
I dream of home, work, family, How do I want to throw off the armor ... Help, Love life Where there is peace, there is - happiness. Do not look for evil.