ВоротаМаєш думки, їх не ховай
чи знаєш ти де пекло й де рай?
Знайшов свій сенс, тримай за хвіст.
То твій момент, відчуй в скронях тиск.
І там де ти сам відкриваєш ворота,
там є і твій дім.
І хто відповість нам, хто я є і хто ти?
Дивовижний світКолись давно ,на небесах,
любов сховали у серцях.
Сховали розум, в голові,
а зір в очах, мене - в пітьмі.
Зізнайся собі, той хто живе в тіні,
той сам собі сонце закрив.
Зізнайся й давай,прошу не зволікай,
Не там де требаМожливо, не те
обрав я знову,
я граю собі
на кухні вдома.
Можливо не там,
де я маю бути,
та,ти не даш мені заснути,
бо ти не даш мені заснути,
Твоя веснаЙшов в нікуди, наплювавши на час
і на віки забувши про сон.
І хоч хтось сказав повертатися час,
ти не бачив ще свій горизонт.
Спекою й часом ти перевіряв
чи правдивий, чи точний шлях.
Листям і снігом, і дощем на очах
ТеІз світу по нитці зібрав ти себе,
хоч думаєш то ти сам.
Всі брешуть навколо про те ким ми є,
ти маєш правди кілограм,
ти маєш правди кілограм.
Я бачив колись в контрольваних снах,
картину, де люди в масках
ТишаПастух, віддавши своїх чад
на розтерзання левам,
сказав що він не кат,
а так воно і треба.
Не згодні мудреці
зібралися в підвалі,
і хором вивели:
"ми звами і надалі".
Я знайшов тебеЯ знайшов тебе
в темно синіх снах,
ось чому ти так
пахнеш як весна.
Я знайшов тебе
в листі золотім,
ось чому ми так