Розійшлися дороги, Затопило водою. Чула ти його кроки - Проклинала долю. Полетіли вітрами Твої сльози гарячі, Над білими тілами Чорний ворон гірко плаче.
Птахом білим милий прилети, Як тебе знайти, Мріяла дарма. А його нема.
Розквітала, як квітка, А за добу зів'яла. Вчора була лебідка, А совою стала. Не вернеться твій милий, Склали вже йому крила У чужу домовину. За яку, скажи, провину? Дороги рассеялись, Затопленный водой. Вы слышали его шаги - Она прокляла судьбу. Ветры пролетели Твои слезы горячие, Над белыми телами Черная ворона горько плачет.
Птица белого милого полета, Как найти вас, Она мечтала напрасно. И он ушел.
Расцвел как цветок, И через день она исчезла. Вчера была лебедка, И сова стала. Не вернет свой милый, Он уже сложил свои крылья В незнакомце. Для чего, скажем, вина?