Білеіле навколо, біле навкруг
Білим малюють дерева і стіни
В біле вдягаються всі, хто збирається
Завтра летіти в свій білий вирій
Білим кольором марить марнота
В білому є своя крапля чорноти
У білих одежах ходить скорбота
По білій рутині німого болота
БувальщинаЯ
Я був одиноким
Я
Я теж був сліпим
Завтра може більш не настане
Ця ніч стирає сліди
А сни залишаються снами
Все може бути востаннє
ВеснаТануть сніги
Ріки розлило вином
Весна ламаючи шию
Вдерлася прямо в вікно
Небо сипле тисячі іскор
Стелить полум’я снів
Стара мов світ любов
Кипить в голові
Вирячили очіВирячили очі
Проти ночі
Продавали витрішки
За черлену мідь
Забобони сич під ніс
Собі торочить
Душі крадькома
Занесли у підкліть
Вогонь і лідІ ти пізнав холодну мить страху
І темряву на смак
І ти пізнав гарячий доторк неба
На своїх вустах
Пізнав, як очі заливає
По ночах холодний піт
Веде тебе, веде тебе, веде тебе,
Веде вперед вогонь і лід
Дев'ятьТи намалюй цифру дев’ять на склі
Хай дощ сьозами змочить вікно
Хай ночі пурпурна тінь
Вкриє землю позолоченим сном
Ти намалюй цифру дев’ять на склі
Ти намалюй цифру дев’ять на склі
Відображення Бога в дзеркальній воді
Місяць пливе у синій імлі
ДемониВідпускай своїх демонів
Тепер вже не страшно
Тепер уже можна
Тепер вже кінець
Насилай своїх ангелів
Сонцеликих прекрасних
Неймовірно-красивих
Холодних убивць
Добрі наміриЗалиш усі сумніви собі на пам’ять
Усе, що задумано, просто роби
І нехай тобі лишаться на серці рани
Холодні дзеркала гострі ножі
Любов це магія прямої дії
Почни тільки думати – і нас розжує
Твої добрі наміри, мої добрі наміри
Це все, що, на жаль, у нас із тобою тут є
ЗапізноВже запізно стелити
Туман в береги
Сонце іскрами бродить
В старім вині
Ластовиння розкрилює
Вирій навпіл
Голим місяцем бавляться
Малюки
Зима Буде ДовгаПодалі від хати
Пів на дев’яту
Вона знімає пальто
Лягає на сніг
Прямо на дно
З долонь п’є небо
Їй просто так треба
Вітри влітають в вікно
Знову зимаА завтра за вікнами знову зима
Все як завжди
Холоду стане на нас усіх
Послухай, ще трохи зажди
І знову ніч ділити на двох
Сніг, ліхтарі і чай
Темнй під’їзд, підвіконня і скло
За склом знову зима
КвітеньЛюбив твоє незаймане тіло
Вибачай – дав волю рукам
Лети собі куди хотіла
Рви моє серце
Я винен сам
Накаркали мені ворони диво-квітень
А та друга шию у зашморг
Легко і сильноЛегко і сильно
Дихає сонцем земля
Все вище і вище
Проростає крізь груди трава
Ми стали бруньками
Тілами гуляє вогонь
Сліпими руками
Намацуєм крихти долонь
Лист до незнайомкиВступ: Em G C G
Em G C G D
Em G C
Я біла зима, зелена весна
C G
Розхристані двері вікна
Em G C
МайжеЗимою
Все буде зовсім інакше
З тобою
Ми зав’язались руками
І пальці
Переплелися корінням
Волоссям
Ми сплутались майже на віки
Муркіт-воркітНа білій скатертині
Стояли білі тіні
Білі тіні на всі боки
Сонцем золотили
Білі щоки
Білі щоки золотили
Навшпиньках довкруг ходили
НатщесерцеНебо гасить мій вогонь
Непроханим дощем
І лозою виноград
Впаде на лице
Ніч розкриє книгу снів
І пустить ген слова
Зорі розлились вином
Полетіла голова
Не про тебеІ побіг він
Тільки сонце встало
Видно очі не протер
А тримай його за руки
Ти куди
Ох побіжиш та не тепер
Дим-туман
А ти який завзятий
Не собіТебе з собою
Не взяти у полон
Піймав рукою
Пташат твоїх долонь
Торішнім снігом
Насипав повен дім
Тобі не вірив
І що казав не вім
Пісня крилатої стрілиПером на серце ляже
Крилатої стріли
Ай стережися пісні
Свистом в піднебес
Як впав на слід хозарки
В полон її застиг
Дивись не втримать птаху
Лусне перевісь
Поки не пізноЯ брудними вустами
Обережно і тихо
Виліплю твоє тіло
Виліплю своє лихо
Кричи – я не чую
Тікай – я не бачу
Поки не пізно
Я не можу інакше
Сестра моя нічСестра моя ніч
Кладе мені руки на плечі
Моя чорна пляма
В квадраті вікна
Десь у висоті
Розсипане срібло у небі
Повітря тремтить
Як тендітна струна
сестро голубонькоСестро-голубонько
Укрий мене крилами
Темною нічкою
Ніжно приспи мене
Снами солодкими
Склепи мені віченьки
Дні вже полічено
Суцільна прямаТак спить наше небо
І ми лише його сни
Його чорні ангели
Його крила весни
Наше життя
Одна суцільна пряма
Крок вліво крок вправо
І ось тебе вже нема
Цілуй менеЦілуй мене весною
Шпурляй мені за комір бруньки
Світлою водою веди
Цілуй мене літом
Стели колоссям в степи
Білим птахом в небо неси
Я бачивВона засміялась
І кинула
Себе у вікно
І там, де був сніг
Червоним стало
Його полотно
Я бачив як вітер
Воронами