Воплі Відоплясова все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Той чоловiк був дуже славетний
В родинi, працi та вoжиттi.
Наб буде його дуже не вистачати.
Пiдходьте рiднi i близьки.

Як би менi крила!
Крила, як в орла!
Я б у небо злинув!

Гей-но, друже! Що відбулося ізнов?
Кризи полонили, здається, you are in love.
Хай нагрянуть гості, потім раз і потім знов,
Пролунають тости за віру і любов.

Полтергейсти, промені-вогні немов,
Сповістили в пресі: "Армагедон прийшов!"
Еп, еп, зливи, вітер віє, грім і знов.

Добрий день, дорогеньки друзі
Ось і вам нью альбом ВВ
Що повертає нас від небувалого
Прямує зорі наші скрізь і всюди
З великого до малого
Одже, смакуйте це та насолоджуйтеся
Гут тріп, як той казав Едіп
Радійте та невідморожуйтеся

Або не Ви, або не я,
Або невинні кола диму.
Одне у синіх снах, у дивинах
Є обличчя звичне, марює.

У божевіллі утвори
Сузір'я віри в неймовірне.
Однак, я не горю, лише горюю.

Дети катались на карусели, дети летели,
Паря-ря, как птицы.
Ехали люди локомотивом, падали люди
Ненаро-роком с моста.

Вот так, мы все подобны воде:
Сейчас - в ручье, а завтра - в облаке.

Де ви,
боги?
буйні
в травні?
В траві
влажній
я б ліг
у ніг

Гей, були, були на селі,
Гей, були, були у Вороньках.

Гей, були, були на селі.
Гей були, були у Вороньках,
Правили храм.

Гей, були, були на селі,

А я витаю думами,
Сам на сам, і сам не свій,
І мари вдаль несуть мене,
Немов пелюстку.
Журнали перегортаю,
Чари-тури, зваби цін.
І близько-близько вже
Омріяна відпустка.

Не спини зваби вплив, полетим у верхів'я див.
Хай нам сутру прошепоче хуртовина,
Хуртовина.

Новий день майорить, але пломінь ще горить.
Я вивчаю твої чакри Каролино,
Каролино.

Агати блищуть, наче райдуга,
Що зігнула горба за дорогу.
А на дорозі - два мандрівника,
Вони щасливі, повні радощів.
А любі губи - барви заходу.
Аба-ба-ба, на небі - перша зірка.
Агати блищуть, наче райдуга,
Їх запалює усмішка твоя.

Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.

"Галелуя"

А білий очі ріже сніг,
У-ля-ля-гей, на морозі.
Йде людина по дорозі.
Заспіваймо: "Галелуя".
Та йде у гору,
У руці несе щось біле.

Коли вікно вітер відкриє
Волосся торкнеться ніжна струя
Скло затремтить та інші події
Ти не лякайся, це буду я
Не грай
Сурдино
Мовчи
Струна

Я кохаю тебе, Галю.
Ти прийди до мене, Галю.
Моя люба, моя краля,
Ти прийди, прийди до мене, Галю.

Галю, приходь,
Галю, приходь.

Я кохаю тебе, Галю.
Ти прийди до мене, Галю.
Моя люба, моя краля,
Ти прийди, прийди до мене, Галю.

Галю, приходь,
Галю, приходь.

Гей! Червоні коні!
Гей-но! У погоню
Степами до волі.
Є!
Гей! Лети, дорога!
П'ємо за перемогу,
П'ємо за перемогу.
Є!

Тихо далино,
Дико дивино.
Тонко магiя,
Iнь, i я ні є.

Тисне води мла,
Синя синява сумна.
Ой мене тихо прийняла,

Віють вітри по долинах, дико завиваючи
Так жіночки убивались по своїх причинах
Як гора ішла на гору - сувора розмова
Дримці-дримці, гой-ця-ця
Хлопці-мопці розводили політичне враження
І трактори виводили в поле на розбори
От тоді і вийшло смішно - полихала зоря
Димці-дримці, гой-ця-ця

1. Горіла сосна, палала, (2) a E a
Під ней дівчина стояла. (2) C
Під ней дівчина стояла, (2) G
Русяву косу чесала. (2) a E a 1x G 2x a

2. -Ой коси, коси ви ж мої, (2)
Довго служили ви мені. (2)
Більше служить не будете, (2)

Неограниченная конкуренция ведет к чудовищным растратам труда и к тому изувечиванию социального сознания отдельной личности, о котором я уже говорил. Это изувечивание личности я считаю самым большим злом капитализма. Вся наша система образования страдает от этого зла. Нашим учащимся прививается стремление к конкуренции; в качестве подготовки к карьере, их учат поклоняться успеху в приобретательстве. Я убежден, что есть только один способ избавиться от этих ужасных зол, а именно путем создания социалистической экономики с соответствующей ей системой образования, которая была бы направлена на достижение общественных целей. В такой экономике средства производства принадлежат всему обществу и используются по плану. Плановая экономика, которая регулирует производство в соответствии с потребностями общества, распределяла бы необходимый труд между всеми его членами способными трудиться и гарантировала бы право на жизнь каждому мужчине, женщине и ребенку.

Альберт Эйнштейн. Почему социализм? (1949)

Сонце на горі
Це входить в браму світу новий день
Це тобі дарує, кохання надарує земля
Серце палає
Це моїх палких поцілунків жар
Це тобі дарує, кохання надарує весна
Квіти дарую
Бо я - ці квіти в полі, ти - земля

Осінь по карнизах танцює в стриптизах,
Вискочу за нею в вікно.
Трохи політаю, нехай мене спіймають
Зоряні НЛО.

Знову я замріяний, сиджу читаю тріллера.
Плавно входжу в дивний стан,
Щось в очах засяє, і вмить я осягаю –

Осінь по карнизах танцює в стриптизах,
Вискочу за нею в вікно.
Трохи політаю, нехай мене спіймають
Зоряні НЛО.

Знову я замріяний, сиджу читаю тріллера.
Плавно входжу в дивний стан,
Щось в очах засяє, і вмить я осягаю -

Йде січове військо,
Та й співає стиха.
Як поборем воріженьків,
Не буде в нас лиха!

Йде січове військо
В боротьбу криваву.
Як поборем воріженьків,

Вирішив поїхать я з рідного села
Бо у нас у клубі развлєчєнієв нема
Я надів куфайку, чоботи напер
Чмокнув в морду Гальку і у Київ я попер

Поробив з півроку на об'єднанні "Азот"
Став я хлопець городський, я тепер тепер не той
Ну а раз в "Сайгоні" з хлопцями набравсь

Квітне рідна Україна, як весняне поле.
Ми є славні українці, в нас щаслива доля.
Зникли наші воріженьки, як роса на сонці.
Ми пануєм, не бідуєм у своїй сторонці.
Душу, тіло наші предки клали за свободу,
Й ми покажем, що ми діти козацького роду.

Висить місяць,
Він киває рогми.
Треба трохи поспати,
Бай - бай.

Ходить яром Ціпа,
Сіпа та регоче,
Голить, хто лягти не хоче.

Зозуля лічить життя: "Ку-ку! Ку-ку!"
Я мав таке почуття колись! Колись!
Колись! А-а!
Колись! А-а!
Годинник твердить момент: "Так-так! Так-так!"
Нещадних хвильок потік, спинись! Спинись!
Колись! А-а!
Колись! А-а!

Чув я, ци мне сниця парой,
Што иснуе краина мрой,
В той краине растет дзивосный гай.

Гай той кожный можа знайсци,
Таямницу чаровнасци.
Дасягнувши глыбиння вразгадай.

Чуў я — ці мне сьніцца парой,
Што існуе краіна мрой,
У той краіне расьце дзівосны гай.
Гай той кожны можа знайсьці —
Таямніцу чароўнасьці,
Дасягнуўшы глыбіняў, разгадай!

Хай нясе мяне рака

Було колись, де і як не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо наснив,
Та й полюбив в один раз і востаннє.

Твоїх очей синь озер чарівна,
Коси – ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа – краса розлива полум’я,

Дай мені, дай
Е-е-ей!
Все, що я хочу.
У-у!
Тільки дивись
Е-е-ей!
Ти мені в очі.

Вітрами, млинами,
Плинами в безодню мов,
Яскравими крилами
Здається любов,

Зітхає похмуро,
Закоханий лицар змій,
Там по хвилях Амура,

<1>

Зродились ми великої години
З пожеж війни і полум’я вогнів.
Плекав нас біль за долю України,
Зростив в нас гнів і лють на ворогів.

Плекав нас біль за долю України,

Море снів незгаданих
Розливає спомини,
Відбиває дні
Майбутніх подій.
Майбутніх подій.
Чомусь було враження,
Щось нездібне вражеє,
Болі в голові краються,

Ясні зорі вітають нас в полі
Ми працюєм вільні й голі
Певно, добре буде нам в раю
Хай музика дика заграє
Багатіє дивна країна
Розцвіта народ й скотина
Хворий встане, радіє каліка
Хай нам грає музика дика

Я піду до річеньки стрічати зірочки,
Зазирать як падають,ловити їх жменями
Наберу у пазуху оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний, зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой, злечу по-під хмарами,
Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино".

Весна, весна, весна, весна прийде,

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой ти Галю, Галю ж молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.

"Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Луччє тобі буде, чим в рідної мами.
Ой ти Галю, Галю молодая,

Той чоловік був дуже славетний
В родині, праці та житті.
Нам буде його дуже не вистачати.
Підходьте рідні та близькі.

Як би мені крила,
Крила, як в орла,

Em Bm Am D
Осінь по карнизах танцює в стриптизах,
Em Bm Am D
Вискочу за нею у вікно.
Em Bm Am D
Трохи політаю, нехай мене спіймають
Em Bm Am D
Зоряні ГеНеЛо

Я сиджу і дивлюся в чуже небо з чужого вікна,
І не бачу я жодну знайому зорю,
Я блукав всіма дорогами туди-сюди,
Озирнувся і не зміг роздивитись сліди.

Та коли є в кишені пачка цигарок,
Отже все не так погано на сьогоднішній день,
І квиток на літак зі сріблястим крилом,

Я прошу, хоть ненадолго,
Грусть моя, ты покинь меня.
Облаком, сизым облаком
Ты полети к родному дому, (свист )Отсюда к родному дому.

Па-ба-бы-ба-бы-бай
Па-ба-бы-ба-бы-бай
бо-бой-бой

Ти казала в понеділок
Підем разом по барвінок,
Я прийшов, тебе нема,
Підманула-підвела.

Приспів.
Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого З ума-розуму звела.

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой ти Галю, Галю ж молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.

"Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Луччє тобі буде, чим в рідної мами.
Ой ти Галю, Галю ж молодая,

Пташина навесні
Співає до зорі.
Маленькі солов’ї,
А дуже голосні.
Приємно на дворі,
Вийду рано,
Вийду рано
Послухать співи солов’я.

Elle lisait la vie comme un roman
Mais c`était un récit fastidieux
Les voisins dans son quartier médisants
Sont des boutonneux idiots

Une promenade le soir dans le parc sans le chien
Ca peut lui couter très cher
Sa mère apprend bien d’la morgue l`numéro

Гей! Лине бiля рiчки
Пiсня чоловiча.
А дiвчiна - молодиця
Миуться у рiчцi.
Полонина, полонина,
Полонина, а-а!

Гей! Хлопець притомився,

Що було в минулім, не стане майбутнім,
Ще вчора стояло, сьогодні поховане,
Щось колись мріялось, в мріях зостанеться.
Долі хитається трава, трава.

Багато розтоптано, вкрадено, згублено.
Боже, заступнику! Що ж таке робиться?
Вівці поїдено, вовки розбіглися.

Ледве йшов пильним шляхом,
Дивлюсь, сидить старий Махатма.
Підійшов та кажу таке
Я йому:

"Добрий день, старий Махатмо.
Хай твій могутній дух живе лагідно
Біля заводів Всесвіту".

Розпрягайте, хлопці, коней,
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений
В сад криниченьку копать.

Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина, в саду ягоди рвала

Розпрягайте, хлопці, коней, та й лягайте спочивать.
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Коли упаде тінь на порозі змін, ото буде файно,
Тоді настане день, той великий день, світло
надзвичайне.
Тай завіє дим, залунає дзвін, оніміє тіло.
Тоді кому літать, а кому чекать, кому у підпілля.

Ясені-сини сині восени стануть вдалі невблаганні.
Ягода-біда витече вода, доля твоя недоладна.

Сонце на горі, -
Це входить у браму світу новий день.
Це тобі дарує,
Кохання надарує земля.

Серце палає, -
Це моїх палких поцілунків жар.
Це тобі дарує,

Біла гидота лежить під вікном.
Я маю собі шапку й шкарпетки з вовни.
Мені всюди недобре і пиво в облом.
Як мені позбутись цієї журби
За вами сонячні дні?

Зимно в руки і ноги, і немає де сісти.
Ця доба мені схожа на нестерпну ніч

Стривай, паровозе, не грюкайте колеса,
Кондукторе, натисніть на гальма.
До матері, до тата в загальному вагоні,
Я їду залізницею з тюрми.

Don't wait for me, мамо, don't wait for me, тату,
My train is leaving now for far away.
Мене засмоктала багнюка небезпечна,

На зорі рано до світу
Розкажу казку лагідну.
Намалюю рай-райдугу,
Милую я порадую.

Запашні вітри-відуни
Капосні грають навесні.
Маячними сполохами

От пыде ныч
На добу пыде ныч
Та мовчить сич
Не спыва пывень

Рожевий лыс
Выдповыдь Ау лыс
Та мовчить лыс

Лягае день.
Вiн вiддае своi надii ночi.
Робiтники
Заморились працювати.
Там вогнi,
Яскравi блищуть лампи.
Приходьте, люди, на вечiр у клуб,
Там будуть танцi.

Уже сьогодні середа
Уже сьогодні середа
Уже сьогодні середа
Уже сьогодні середа

Уже сьогодні середа
Уже сьогодні середа
Уже сьогодні середа

Хтож тебе, бісова, вигадав, моя велика, як море, любов.
Я, навіть, зорям завидую, що можуть скрізь милуватись тобой.
Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.
Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.

Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.
Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.

Гей! Червоні коні!
Гей-но! У погоню
Степами до волі.
Є!
Гей! Лети, дорога!
П’ємо за перемогу,
П’ємо за перемогу.
Є!

Чудовий світ! Є!
Шалений світ!
Здивовує! Є!
Приваблює, захоплює!

В той день ми вийдем за поріг,
Почнем нестямний хепенінг-пікнік!
Тремтять в екстазі гори і степи!

Шалена зірка непостійна, стій-но,
Падаєш куди, ти?
А в серці друга зірка, схожа під копірку,
Лине до тій, до тій.
Я її схоплю, бо я тебе люблю, люблю, постій.
Та ти – як дим.

Я перетворю ніч цю

Ще не вмерла України ні слава, ні воля,
Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля,
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануємо ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Що б таке зробити,
Коли нема роботи?
Чи то пляшку з друзями розпити,
Чи книжку почитати?
А то наче щось там голову стискає,
Щось таке тихенько в голові дрімає,
Щось таке ніякове наче позіхає.
Можна трохи попоїсти,

Він промайнув, видатна фігура
Юра, Юра, Юра.
Той стрибок до зірок з Байконуру.

Не спинить стрілку-мить у пульта.
Шубі-дубі, да.
Його рука не здригнулась.