Нічка чарівниця з вечора до ранку Вишиває в небі синім зорям вишиванку. Срібними нитками стежку прикрашає І зірки малі й великі в сяйво зодягає.
Приспів: Коли край неба стигле сонце напуває, Минає день і небо зорями встеляє. Вони шукають долю і землі сягають, Знайдуть кохання - і до тла тоді згорають.
Човником сріблястим Місяць пропливає, Він ключем в безмежний простір браму відкриває. В золотих намистах зіронька кружляє, В тих просторах неосяжних скарб вона шукає.
Приспів.
Зірка вогненная вітром колихала, Опустилася на землю й по траві ступала, Вмить замерехтіла, серцем трепетала. На Землі знайшла кохання й жаром запалала.
Приспів. Nіchka charіvnitsya s Evenings wound up Vishivaє in nebі sinіm zoryam vishivanku . Srіbnimi thread stitch prikrashaє The I zіrki malі th velikі in Syayvo zodyagaє .
Prispіv : If the edge of the sky Stigl sontse napuvaє , Minaє Day and sky dawns vstelyaє . I stink shukayut share zemlі syagayut , Znaydut Kohannya - i to the ground todі zgorayut .
Chovnikom srіblyastim Mіsyats proplivaє , Vіn key in bezmezhny Prostir Brahma vіdkrivaє . In gold namistah zіronka kruzhlyaє , In the quiet expanse neosyazhnih belongings Won shukaє .
Prispіv .
Star of vognennaya vіtrom kolihala , Sat down on the first travі trod , Vmit zamerehtіla , sericite trembled . On Zemlі znayshla Kohannya th heat zapalala .