Весна була чудова: всі квіти розквітали Сонячне світло місто заливало і пташки співали По вулицях ходили привабливі повії У мерседеси, лексуси та БМВ сідали Я був при своїх думках. У городській імлі я пітнів Пішов окремим шляхом, вештався недбало Мене не турбували цього життя події Саме тоді зустрів я дівча моєї мрії Вона була як зірка, на мене з неба впала Парфумами незвичними мій ніс причарувала Життя моє змінила, серце моє забрала І мої сірі будні прожектором осяла На цілих кілька тижнів, а потім раптом щезла Лишила після себе повну розруху й безлад Не те щоб у кімнаті, скоріше, в моїй долі Насипала із верхом на рану пачку солі Напевно, десь поїхала в якусь ворожу дачу А мене просто використала, як звичайну здачу! Я ходжу як навіжений й не можу зрозуміти Шо саме сталося зі мною й шо його робити Самотньо аж до коликів! В пустелі як узбек сам! Немає з ким в кіно сходить або зайнятись сексом Вночі дивлюсь на небо, а там жодного сузір'я Не бачу я і двірник, що прибира подвір'я Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник заміта сміття На його метлі моє сумне життя Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник заміта сміття На його метлі моє сумне життя Чи дощ, чи сніг, чи злива — я був такий щасливий Я був тобі важливий, сміливий, наче Супермен Коли летів до тебе, не відчував утоми А мама казали: "Не йди, посидь удома" Казали мені мама, та я її не слухав Поради найкорисніші минали мої вуха Бо ти була єдина для мене в світі світла пляма Твоя неперевершеність — лише самореклама! Навкруги досить світла, й не ти у тім причина Засяяти, наче зірка, може будь-яка дівчина Красива кожна жінка, коли усе природньо Коли то не личина, а справжніх очей безодня! Життя моє з тобою — на моїй кармі пляма "Синок, все буде добре", — так кажуть моя мама А мами завжди праві — так говорять повір'я А також правий двірник, що прибира подвір'я Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник заміта сміття На його метлі моє сумне життя Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник заміта сміття На його метлі моє сумне життя А за вікном вже осінь, пожухле листя пріє Двірник його збирає — він дуже добре вміє Сірник до них підносить, багаття розкладає І, шо таке душевний біль, повір мені, не знає! Чому шикарний хлопець — такий, як я, наприклад Надалі почуває себе похмуро й прикро? Чому до тебе звик я, а ти зовсім не звикла? Чому до тебе щиро я, а ти від мене зникла? Нащо давати волю акордам песимізму? Дивитися навколо крізь чорно-білу призму? Ховать свою харизму за ширму онанізму? Змінити погляд на життя не є ніколи пізно Мій парус одинокий, де горизонт, біліє Моє велике серце тобой вже не хворіє Тепер я люблю себе — така проста наука Бо парубок моторний я, а ти — стандартна сука Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник заміта сміття На його метлі моє сумне життя Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник заміта сміття На його метлі моє сумне життя Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник заміта сміття На його метлі моє сумне життя Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник заміта сміття На його метлі моє сумне життя Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира й заміта твій прах та пух, та пір'я Двірник, двірник прибира подвір'я Прибира подвір'я, прибира подвір'я (Прибира подвір'я, прибира подвір'я) Весна была великолепна: все цветы расцветали Солнечный свет город заливал и птички пели По улицам ходили привлекательные проститутки В мерседесы, лексусы и БМВ садились. Я был при своих мыслях. В городской мгле я потел Пошел отдельным путем, бродил небрежно Меня не беспокоили этой жизни события В это время я встретил девчонку моей мечты Она была как звезда, на меня с неба упала Духами необычными мой нос очаровала Жизнь мою изменила, сердце мое унесло И мои серые будни прожектором осенила На целых несколько недель, а потом вдруг исчезла Оставила после себя полную разруху и беспорядок Не то чтобы в комнате, скорее, в моей судьбе Насыпала с верхом на рану пачку соли Наверное, где-то поехала в какую-нибудь вражескую дачу А меня просто использовала как обычную сдачу! Я хожу как сумасшедший и не могу понять Что случилось со мной и что его делать Одиноко вплоть до колышек! В пустыне как узбек сам! Не с кем в кино сходить или заняться сексом Ночью смотрю на небо, а там никакого созвездия Не вижу я и дворник, что убирает двор Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник замета мусора На его метле моя печальная жизнь Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник замета мусора На его метле моя печальная жизнь Дождь или снег, ливень — я был так счастлив Я был тебе важен, смел, как Супермен Когда летел к тебе, не чувствовал усталости А мама говорили: "Не иди, посиди дома" Говорили мне мама, но я ее не слушал Советы самые полезные миновали мои уши Ибо ты было единственное для меня в мире светлое пятно Твоя непревзойденность – только самореклама! Вокруг достаточно светла, и не ты в этом причина Засиять, как звезда, может любая девушка Красивая каждая женщина, когда все естественно Если это не личина, а настоящих глаз бездна! Жизнь моя с тобой - на моей карме пятно "Сынок, все будет хорошо", - так говорят моя мама А мамы всегда правы — так говорят поверья А также правый дворник, убирающий двор Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник замета мусора На его метле моя печальная жизнь Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник замета мусора На его метле моя печальная жизнь А за окном уже осень, пожухлые листья приеют Дворник его собирает - он очень хорошо умеет Спичка к ним подносит, костер разлагает И, что такое душевная боль, поверь мне, не знает! Почему шикарный парень – такой, как я, например В дальнейшем чувствует себя мрачно и досадно? Почему к тебе привык я, а ты совсем не привыкла? Почему к тебе я искренне, а ты от меня исчезла? Зачем давать волю аккордам пессимизма? Смотреть вокруг сквозь черно-белую призму? Хоронить свою харизму за ширму онанизма? Изменить взгляд на жизнь не есть поздно Мой парус одинок, где горизонт, белеет Мое большое сердце тобой уже не болеет Теперь я люблю себя — такая простая наука Потому что парень моторный я, а ты — стандартная сука Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник замета мусора На его метле моя печальная жизнь Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник замета мусора На его метле моя печальная жизнь Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник замета мусора На его метле моя печальная жизнь Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник замета мусора На его метле моя печальная жизнь Дворник, дворник убирает двор Убирай и замети твой прах и пух и перья Дворник, дворник убирает двор Уборка двора, уборка двора (Уборка двора, уборка двора)