Скільки не стираєш слід Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук Істина стара, як світ Зав'язані очі гірші зв'язаних рук Спіши дивитись і бачити Твоїх так мало днів, аби дійти мети Поки вони не зникли неначе дим І в дзеркалі тільки ти
Скільки би не пробував міняти шось і доки перекошений об стіни не вбивався би Та у кожному натовпі майже нема тих, хто би перехожих не оцінював девайсами Давайте ж рани загоїмо теликом і далі вже не помагає їм каністра йоду В мене проблема зі словами, по-моєму деякі не там, де мали би, ми граємо в магістра Йоду
Говорять десь, поряд є сенс, він то рикає в мегафони, то ховається і тихо кличе І я, вглядаючись на кавери на фоні, ніби камера в айфоні, намагаюся знайти обличчя Та марний мій почин, комар не підточить, мабуть одна голова добре, та ліпше слот на дві Коли поряд повно звірів, бо за тою ж брамою одним Веселая ферма, а іншим - Скотний двір
Скільки не стираєш слід Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук Істина стара, як світ Зав'язані очі гірші зв'язаних рук Спіши дивитись і бачити Твоїх так мало днів, аби дійти мети Поки вони не зникли неначе дим І в дзеркалі тільки ти
Мій найбільший страх все спонукає зупинитись і у цій погоні виявитись раптом м'ясом Цей сатрап на в'язах, розіб'є чоло от-от, боятись є чого, бо мій найбільший страх - то я сам Колія моя вся, хай викидало із неї, не рятувало міцне і такими саме стали дні в Криму Коли я боявся, шо весь мій вимучений світ розвалиться і шо одного дня писати стане нікому
У вогні мости, я все, шо забрав собі - то пошарпані шкари і збитий дротами ранець Їм, як мені, лестить, шо стіки років віддавши, далі лишаюсь вічним вискочкою - протуберанець Та мені не соромно за жоден мій день, я зараз насідал дотошних повстидав би кожним І на червоні килими не проміняв би точно, всі дороги, об які я постирав підошви
Я було пробував вступити до клубу, але там пантоміми дохєра і понту мінімум Тож я збацав власний, і тепер дим іде клубами в небо там, де мій догорає кондомініум Є надія ти, як і я, поставив окріп і він чекає того, хто кадрить останній гріх свій Поки очі муляє, нехай хотіла би здаватись милою, огидна пика при бездарній грі
Скільки не стираєш слід Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук Істина стара, як світ Зав'язані очі гірші зв'язаних рук Спіши дивитись і бачити Твоїх так мало днів, аби дійти мети Поки вони не зникли неначе дим І в дзеркалі тільки ти How much you do not erase Wherever you run, a crochet hook follows The truth is as old as the world Blindfolds are worse than bound hands Hurry to look and see Yours are so few days to reach the goal Until they disappeared like smoke And only you are in the mirror
How much I would not try to change the highway and until it was hammered against the walls But in every crowd there are almost no people who would not appreciate the passers-by Let's heal the wounds with a calf and the iodine can no longer help them I have a problem with the words, in my opinion some are not where we should be, we play Master Yod
They say somewhere, it makes sense next to him, he growls into megaphones, then he hides and silently calls And I, looking at the covers on the background, like a camera in the iPhone, trying to find the face But my vain endeavor, the mosquito does not subside, perhaps one head is good, and a slot for two is better When the beasts are near, for at the same gate one is the Merry Farm and the other is the Cattle Yard
How much you do not erase Wherever you run, a crochet hook follows The truth is as old as the world Blindfolds are worse than bound hands Hurry to look and see Yours are so few days to reach the goal Until they disappeared like smoke And only you are in the mirror
My greatest fear is forcing me to stop and suddenly find myself in the pursuit of meat This satrap on the elm, will break my forehead, that's to be afraid of anything, because my biggest fear is myself My track, even if it was thrown out of it, did not save the strong and that is how the days in Crimea became When I was afraid, all my exhausted world would fall apart and one day anyone would write
In the fire of the bridges, I took away all that - then the shabby balls and the rucksack To them, as I do, flattering, having given away for years, then I remain an eternal upstart - prominence But I am not ashamed of my day, I would just sit here with everyone before And on the red carpets I would not change for sure, all the roads on which I rubbed the soles
I tried to join the club, but there pantomimes doher and pont minimum So I scratched my own and now the smoke is blowing into the sky where my condominium is burning There is hope you, like me, have put up a boil and it is waiting for the one who frames his last sin While the eyes are blinking, make me want to appear cute, a nasty spike in a flawless game
How much you do not erase Wherever you run, a crochet hook follows The truth is as old as the world Blindfolds are worse than bound hands Hurry to look and see Yours are so few days to reach the goal Until they disappeared like smoke And only you are in the mirror