- Потеря
Помнишь наши времена ? были я и ты ?
Твои цветы стоят с тех пор,но они завяли
И там где наши мечты ,были для красоты
Растаяли со временем, ну или в пропасть упали
Ты где-то там на земле ,а я как-будто на небе
Не понимаю,что стряслось,за то короткое время
за время то,что не смотрели даже на друг друга
Не делай дуру из меня,я знаю про подругу,
- Не ти.
Це сталося із нею вже давно,
Поринула у почуття свої,
Життя у неї стало мов кіно,
Та герої не її,та герої не її.
Вона хотіла поруч бути з ним,
І віддавати всю любов йому,
Він був для неї рідним і чужим,
Йому відкрила душу свою.
- Птаха волі
Мій сусід романтик ще з дитячих літ.
Квіточка-лілея, шепне було вслід.
зараз він знаходить інші вже слова,
я тепер для нього мавка лісова.
А я не квітка, не лілея,
Я і не мавка лісова,
Ніколи і не буду нею,