А я тебе нікому не віддам, Я тебе ніколи не віддам. Я тобі про все говорила, Я тебе споконвіку любила. Для мене ти – дотик ніжної руки, А я – лише купайлівські вінки. Тебе моя мелодія несла, У тобі я світанком проросла.
Де виляном простеляється туман, Де росяно – проросте трава-дурман. Там молодість загубилась у гаю, Там слід ховався на плаю. А ти самотній вересневої ночі Задивився тій зірці у очі. Вона тебе не полюбила, Бо далеко на небі між хмарами жила.
До тебе я через гори перейду, У тобі я свою відповідь знайду. А хочеш – кригою на річці стану І навесні в тобі відтану. А я тобі розмалюю душу – Обіцянку свою не порушу. Стану я тобі оберегом – Берегом на тому боці неба. А я тебя никому не отдам , Я тебя никогда не отдам. Я тебе все говорила , Я тебя изначально любила. Для меня ты - прикосновение нежной руки , А я - лишь купайливськи венки. Тебя моя мелодия несла , В тебе я рассветом проросла .
Где виляний простеляеться туман , Где росисто - прорастет трава - дурман. Там молодость потерялась в лесу , Там следует прятался на тропе . А ты одинок сентябрьской ночи Засмотрелся той звезде в глаза. Она тебя не полюбила , Ибо далеко на небе между облаками жила.
К тебе я через горы пройти, В тебе я свой ответ найду. А хочешь - льдом на реке состояния И весной в тебе оттает . А я тебе раскрашу душу - Обещание свое не нарушу . Стану я тебе оберегом - Берегом на той стороне неба .