І не питай що з голосом моїм Чому дрижать слова й думки згорають, Чому мінорні ноти і вітрів Нових в широтах наших не чекають? А в небесах дощі метеоритні Ми з іншими людьми давно не ми, Й пусті нулі в очах моїх блакитних Так боляче коли мене торкаєшся не ти
Не йди бо ти мій дзен Моє холодне харакірі Ти ніч моя а я твій день Я чорним ліг на твоє біле.
І шовком вкриті зморені тіла Сховатися на ніч в твоїх кімнатах, Де навхрест руки наше інь та янь, До ранку мені будеш танцювати І блискало тривожно в небесах Ми ділим світ на себе і на інших І не питай чому пітьма в очах Так боляче не вірити у нас святих і грішних
Наступної хвилини нескінченна кількість версій В яке з моїх життів нас заведе наступна ніч Чи стану я останнім твоїм не зумівши першим Чи залишусь з собою й білим світом віч-на-віч And do not ask what my voice is Why do words and thoughts shudder Why minor notes and winds Do not expect new ones in our latitudes? And in heaven, meteorite rains We are not with other people for a long time, we are And there are empty zeros in the eyes of my blue It hurts when you touch me
Do not go because you are my zen My cold harakiri You are my night and I am your day I was black on your white.
And silk covered with wrinkled bodies Hide in the night in your rooms Where our yin and yang are around our hands By morning I will dance And he was lightly alarmed in heaven We share the world on ourselves and on others And do not ask why darkness is in sight It is so painful not to believe in us the saints and sinners
The next minute is an infinite number of versions In what of my lives will we be led the next night Will I be the last to fail the first Will I stay with you and the white world face-to-face