Біблія все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

6. І побачив я іншого Ангела, що летів серединою неба, котрий мав вічну Євангелію, аби благовістити мешканцям землі, і всілякому племені, і родові, і язикові, і народові;
7. І промовляв він дужим голосом: Побійтеся Бога і прославте Його, бо настала година Його суду; і поклоніться Творцеві неба і землі, і моря, й джерел води.
8. І другий Ангел летів услід за ним, кажучи: Упав, упав Вавилон, місто велике, тому що воно лютим вином блуду свого напоїло всі народи.
9. І третій Ангел рушив за ними, кажучи дужим голосом: Хто поклоняється звірові і образові його і приймає знака на чоло своє чи на руку свою,
10. Той буде пити вино лютости Божої, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і зазнає страждань в огні і сірці перед святими Ангелами і перед Агнцем.
11. І дим страждань їхніх буде підноситися од віку навіки і не матимуть спокою ні вдень, ані вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, а також ті, що приймають обрис імені його.
12. Тут терплячість святих, що дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса.

1. І став по Авімелехові на спасіння Ізраїля Тола, син Пуї, сина Додового, муж Іссахарів. І він сидів у Шамірі в Єфремових горах.
2. І судив він Ізраїля двадцять і три роки, та й помер, і був похований в Шамірі.
3. І став по ньому Яір ґілеадеянин, і судив Ізраїля двадцять і два роки.
4. І було в нього тридцять синів, що їздили на тридцяти молодих ослах, а в них тридцять міст, їх кличуть аж до цього дня: Яірові села, що в ґілеадському краї.
5. І помер Яір, і був похований в Камоні.
6. А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам та Астартам, і богам арамським, і богам сидонським, і богам моавським, і богам аммонських синів, і богам филистимським. І покинули вони Господа, і не служили Йому.
7. І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх в руку филистимлян та в руку синів Аммонових.
8. І вони били й мучили Ізраїлевих синів від того року, і гнобили вісімнадцять років усіх Ізраїлевих синів, що по той бік Йордану в аморейському краї, що в Ґілеаді.

1. А ґілеадянин °фтах був хоробрий вояк. А він був син блудливої жінки, і з нею Ґілеад породив °фтаха.
2. І породила Ґілеадова жінка йому синів. І повиростали сини тієї жінки, та й вигнали °фтаха, і сказали йому: Не будеш володіти в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки!
3. І втік °фтах перед своїми братами, і осівся в краї Тов. І зібралися до °фтаха гулящі люди, та й виходили з ним.
4. І сталося по часі, і воювали Аммонові сини з Ізраїлем.
5. І сталося, як воювали Аммонові сини з Ізраїлем, то пішли ґілеадські старші, щоб забрати °фтаха з краю Тов.
6. І сказали вони до °фтаха: Іди ж, і будеш нам провідником, і будемо воювати з Аммоновими синами.
7. І сказав °фтах до ґілеадських старших: Чи ж не ви зненавидили мене, і вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді?
8. І сказали ґілеадські старші до °фтаха: Зате ми тепер вернулися до тебе! І ти піди з нами, і будемо воювати з Аммоновими синами, і станеш нам головою для всіх мешканців ґілеадських.

1. І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ та й сказали до °фтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою.
2. І сказав їм °фтах: Велику боротьбу мав я та народ мій з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не спасли мене з його руки.
3. І коли я побачив, що ви не спасете, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього дня, щоб воювати зо мною?
4. І зібрав °фтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побили ґілеадські люди Єфрема, бо ті сказали: Ви Єфремові втікачі, Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією.
5. І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні.
6. І казали йому: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі.
7. І судив °фтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин °фтах, і був похований у місті Ґілеаді.
8. А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.

1. А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах. І Господь віддав їх у руку филистимлян на сорок літ.
2. І був один чоловік з Цар'ї, данівець з роду, а ім'я йому Маноах. А жінка його була неплідна, і не родила.
3. І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.
4. А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого,
5. бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян.
6. І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого Ангола, дуже грізний. І я не питала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.
7. І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і породиш сина, а тепер не пий вина та п'янкого напою, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерти своєї.
8. І благав Маноах Господа, та й сказав: О Господи, Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться.

1. І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.
2. І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?
3. У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.
4. І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.
5. І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.
6. І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?
7. І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!
8. І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.

1. І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:
2. Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.
3. І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.
4. І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.
5. А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.
6. І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.
7. І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!
8. Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!

Бог - вічне пристановище людей !

Ти, що живеш під Всевишнього покровом, що у Всесильного тіні пробуваєш,
2
скажи до Господа: «Моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь.»
3
Він бо спасе тебе від сітки птахолова і від погибельного мору.
4