- Весна
До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці (3) |
Квітка льодяна. | (2)
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку (3) |
- Вже сонце низенько
Вже сонце низенько, вже вечір близенько,
Спішу я до тебе, ти моє серденько.
Спішу я до тебе, ще й до твеї хати,
Як ти мене впустиш, щоб не чула мати.
Ой як упускала, за ручку стискала,
Ой як випускала, плакала-ридала.
- Вітри шумлять восени
Вітри шумлять восени,
Зривають листя з гілля,
Мені приходить у сни
Жадана ніжність твоя.
І я вертаю літа,
Чарівний юності час,
Та осінь не поверта
Кохання знову до нас.
- Зоряниця
На мої слова, на твоє мовчання
Впала, як жива, зоряниця рання.
Ти скажи, промов ніжними вустами:
"Може, це любов ходить поміж нами?"
Молода печаль, котики вербові
У твоїх очах, у моєму слові.
Ти скажи, промов ніжними вустами:
- Котики Вербові
На мої слова, на твоє мовчання
Впала, як жива зоряниця рання.
Ти скажи, промов ніжними вустами,
Може це любов ходить поміж нами?
Молода печаль, котики вербові
У твоїх очах, у моєму слові.
Ти скажи, промов ніжними вустами,
- Мама Марія
Зачинаю свій день з дорогого ім'я, Воно як сподівана мрія, Як хлібові й сонцю молитва моя - | Мама-Марія, мама-Марія. | (2) Чую кличеш мене, як виходиш на шлях, Чоло сподіванням зоріє, А літо достигле шепоче в полях: | Мама-Марія, мама-Марія. | (2) Бачу сиву тебе, берегиню свою, В очах від Мадонни замрія... В любові і слові тебе впізнаю, | Мама-Марія, мама-Марія. | (2) Так я змалку мене понесла в сповитку Туди де в тумані надія, Весь вік мою долю несе нелегку | Мама-Марія, мама-Марія. | (2) Всі горби перейду, хоч важка крутизна Спочину на вищій горі я, І в білому світі повторить луна Мама-Марія, мама-Марія. І в білому світі повторить луна Мама-Марія, Аве Марія...
- Така її доля
Така її доля... О боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те. що так щиро вона полюбила
Козацькії очі?.. Прости сироту!
Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки:
Одна, як та пташка в далекім краю!
Пошли ж ти їй долю - вона молоденька, -
Бо люди чужії її засміють.
- Чом ти не прийшов...
Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,
Я тебе чекала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала.
І коня я мав, і стежку я знав,