ДаремноЗорі яснії, місяцю мій, хто тут зі мною?
Ніч опустилась і тихо іде світ за водою...
Чуєш, скажи мені своє ім’я!
Давно забув і не знаю, хто я.
Даремно.
Хлопче, озвися, ходи-но сюди, глянь мені в очі!
Що ж ти побачиш? Лиш зорей вогні – відблиски ночі.
Де зорі нагадують тебеЗроби хоч щось
І поверни мені життя,
Я промовляю знов і знов
Твоє ім’я.
Мій дім одиноко за вікном
Знову чекатиме тебе,
Мій дім одиноко вдалині
Знову чекатиме тебе...
Дикі ГусиAm F
Холодом вітри…
Dm Am
В сірім небі дикі гуси
F
Сплять дерева,
G Am
В'янучи шепочуть:
Дорога в лісДорога в ліс пройде по стерні.
Як далі буть? – Байдуже мені.
Полем-лугом іде, стелиться туман,
Його крила – двері в світ незнаний.
Злечу до неба!
Впаду в гіркий полин
Стрілою з неба!..
Проклинаючи тих, хто в лісі є.
Її Лиш ТіньВін любить лишатися один
З журливою вербою
Відчувати часу плин.
Торкатись чолом її коси,
Вмивати її рани теплим
Дотиком роси.
У вітрі цім спливе життя,
Їхали КозакиЇхали козаки, їхали по полю
І лунала пісня про їхнюю долю.
Про їхнюю долю, про справжнюю волю.
Їхали козаки, їхали по полю…
Їхали козаки та й пісню співали.
Про те, як любили і як воювали
За рідную землю, за батьків і друзів,
Козачья могилаМотив 1:
Am
Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров'ю полита сира земля,
F Em
Навіки спинився час, коли ти впав з коня.
Am
Ти мабуть не бачив і не відчув
Мiсяцю МiйЩо за біда? Що на неї найшло?
Як же не жити всьому, що було?
Розлучені руки і кінчики вій...
Місяцю мій, місяцю мій...
Що за біда та зайшла за поріг?
Вкрала вогонь і поклала на сніг.
Чи чорнеє птаство на стежці моїй?
Не вмирайВ смерті хижу пору будь зі мною, ледь торкнувшись руки, ти нікуди не йди!
Ми повинні жити із тобою доки Сонце сходить на Святій Землі...
Ми підемо проти всіх законів, розпаливши вдруге наш предвічний вогонь!
Неземною будь пеленою, ти нікуди не йди – будь зі мною!
Не вмирай! Прошу тебе!
Не вмирай! Ходім зі мною!
Пiсня ЧугайстраРусский текст (перевод мой (Иван Чернышов), немного кривоват, но блиизко к тексту)
Во приречных чащах, где не тлеет свет болота
Где легли Батыя чёрно-золотые орды
Завернувшись в саван, заколдованный гуляет
Лесовик-Чугайстер и тихо повторяет
"Если можешь - приходи ко мне и ты,
Ромко живийПоряд біда, та на вікно ти почепив вуаль.
Що за вікном, хай йому грець,
То не твоя печаль.
Вже ж нормально, все окей -
Кльовий настрій на replay!
В тебе шузи люкс, новий топовий iPhone,
Ромко живий!
Так Само, Як СонцеТільки підійди до свого вікна:
Ти - найкраще, що я бачив у житті,
Так само, як Сонце...
За твоїм вікном холодно мені:
Ти високо і далеко від Землі,
Так само, як Сонце...
Може чуєш ти: за вікном вітри
Несуть тобі палаючі пісні,
Хрестини ВовкулакиЗігрійся в прощальнім промінні
Зірок, що погасли давно в небесах,
Відчуй прохолоду осінню
І слухай, як повзає навколо страх
Навколо страх, навколо страх...
Побліклий місяць вдарив током,
Запало в душу відчуття:
Ти непотрібен тут нікому,
Шепiт водиДивне буття, бридке відчуття:
Ніби не ти і ніби не я,
Ніби у сні шепоче вода
Тихо мені: щось тут не так.
Ніби тебе вже зовсім нема,
Ніби тебе я кличу дарма,
Ніби мене щось зве туди,
Де вже не чути шепіт води.
Шлях крiзь чари ранкуДовгокосу осінь
Вітри хижі носять у колисці.
Журавлині сльози
Падають на землю жовтим листям.
Листя снує - сонце встає:
Крилами світанку.
Осінь у сні: очі ясні,
Зорі сумні світять в пітьмі