- Донбас
Я дякую тобі, Донбас,
За піт і біль важкої праці,
За радість трудових звитяг,
А не за всяких підарасів!
Щодня в забій, як на війну –
У темряву, у глибину –
Таку близьку, таку знайому,
- Моя воля
Поховала надії безнадійна війна
Я приховував свій біль та почалася весна
Розпалила наснагу, розтопила сніги,
А під снігом земля така ж чорна
Як і моя доля…
Чорна наша доля…
А для чорної землі людська кров – немов водиця
- Не журися, кохана
Мої пальці тремтіли, коли я тримав пелюстки
Квітів моєї землі, квітів натхнення і мрій
Мені краяли серце співи досвітніх птахів,
Шепіт смарагдових хвиль, шелест весняних вітрів…
Ніби сурми сурмлять? То невже нам до зброї?
Знов вирушати в похід, знов боронити свій дім?
- Окупанти
Ми горіли в Афгані
У пеклі чужої війни
Ми дивилися в очі
Чорнобильському сатані
Ми гризли лаву в забої,
Ковтали мартенів угар
- Рука не здригнеться
У таврійських степах і на схилах карпатських
На дніпровських порогах і в шахтах Донбасу
Прокидається сила, прокидається воля
Після довгих ночей сходить сонце свободи
Знову сурми сурмлять
Знову лави на марші
Рука не здригнеться
- Сурми
Я прокидаюсь вночі,
Я чую – сурми сурмлять!
Я прокидаюсь вночі
І чую – сурми сурмлять!
Сурми в моїй голові!
Чи один я такий?
- Фашист
Я народився у Криму в учительській родині.
Від діда — вишиванка, від батька — чуприна.
Спілкуюсь українською, високий на зріст,
Аж раптом мені в спину прокричали “Фашист!”
Ти — фашист! Я — фашист?
Да, ти — фашист, фашист.
Якесь п’яне бидло, чи то гей, чи марксист