Якось-то йдучи уночі Понад Невою... та йдучи Міркую сам-таки з собою: — Якби то, — думаю, — якби Не похилилися раби... То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат! Була б сестра! і був би брат! А то... нема тепер нічого... Ні Бога навіть, ні півбога. Псарі з псарятами царять, А ми, дотепні доїзжачі, Хортів годуємо та плачем.
Отак-то я собі вночі, Понад Невою ідучи, Гарненько думав. І не бачу, Що з того боку, мов із ями, Очима лупа кошеня. А то два ліхтаря горять Коло апостольської брами. Я схаменувся, осінивсь Святим хрестом і тричі плюнув Та й знову думать заходивсь Про те ж таки, що й перше думав. Something like unoch Ponad to Neva ... that Peace itself is: - Yakbi that, I think, yakbi Rabi did not curse ... That would not stand over Neva Otsikh desecrated chambers! Bula b sister! i bee bi brother! And then ... a lot of teper night ... Hi God Navi, Hi God Dogs with rebellion reign, And mi, dotepі up to azzhachi, Hortіv year, that cry.
Otac, then I am Sob, Ponad Neva іducci, Garnenko thinking. I do not bach, So on that side, mov izmi, Ochima loupe kosheny. And then two litar burn Kolo apostolskoy Brami. I was replaced by myself Holy Cross and Three Spits Ta th think to go About the same thought.