У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї Матері святої, Що в мир наш Бога принесла...
Тепер їй любо, любо жити. Вона серед ночі встає, І стереже добро своє, І дожидає того світу, Щоб знов на його надивитись, Наговоритись. — Це моє! Моє! — І дивиться на його, І молиться за його Богу, І йде на улицю гулять Гордіше самої цариці. Щоб людям, бачте, показать Своє добро. — А подивіться! Моє найкраще над всіми! — І ненароком інший гляне. Весела, рада, Боже мій! Несе додому свого Йвана. І їй здається, все село Весь день дивилося на його, Що тілько й дива там було, А більше не було нічого. Щасливая!.. Літа минають. Потроху діти виростають, І виросли, і розійшлись На заробітки, в москалі. І ти осталася, небого. І не осталося нікого З тобою дома. Наготи Старої нічим одягти І витопить зимою хату. А ти нездужаєш і встати, Щоб хоч огонь той розвести. В холодній молишся оселі За їх, за діточок.
А ти, Великомученице! Села Минаєш, плачучи, вночі. І полем-степом ідучи, Свого ти сина закриваєш. Бо й пташка іноді пізнає І защебече: — Он байстря Несе покритка на базар.
Безталанная! Де ділась Краса твоя тая, Що всі люде дивувались? Пропала, немає! Все забрала дитиночка І вигнала з хати, І вийшла ти за царину, З хреста ніби знята. Старці тебе цураються, Мов тії прокази. А воно таке маленьке, Воно ще й не лазить. І коли-то воно буде Гратись і промовить Слово мамо. Великеє, Найкращеє слово! Ти зрадієш; і розкажеш Дитині правдиво Про панича лукавого, І будеш щаслива. Та не довго. Бо не дійде До зросту дитина, Піде собі сліпця водить, А тебе покине Калікою на розпутті, Щоб собак дражнила, Та ще й вилає. За те, бач, Що на світ родила. І за те ще, що так тяжко Дитину любила. І любитимеш, небого, Поки не загинеш Межи псами на морозі Де-небудь під тином. In our paradise on earth Nothing better not, As melting mother Young With its dytyatochkom small. It happens sometimes watch I marvel wonder and sadness Coverage of life; will unfortunately I have it and zazhuryusya, I pray to her, Like in front of the holy That holy Mother, What God has brought our world ...
Now her pleasure, a pleasure to live. She gets up in the night, And keeps his goods, And look for a world To see enough again to his, Nahovorytys. - This is my! My! - And looking at it, I ask him to God, And go to the street walk Hordishe of the queen. For men, you see, Fashion His goodness. - And look! My best of all! - And by chance another look. Cheerful, council, my God! Carries his home Yvana. And it seems the whole village All day looked at it, That only a miracle there was And there was no more anything. Schaslyvaya! .. Summer pass. Gradually, children grow up, I grew up and went their separate ways At work, in the Russians. And you ostalasya, niece. And no one ostalosya Are you home. The nakedness Old nothing to wear And vytopyt winter house. And you get sick and, To at least one fire to dissolve. In cold homes pray According to them, the children.
And you, Great! Villages Mina crying at night. And field-steppe going, His son you close. For bird and sometimes learns And zaschebeche: - Online baystrya Bears pokrytka to the market.
Beztalannaya! Where dilas The beauty of your melting, That all men wondered? Lost, no! Everything took dytynochka I drove out of the house, And you went on a field, With the cross as if lifted. The elders shun you, Like tiyi leprosy. And it is small, It also does not climb. And once it is Play and say The word Mother. Velykeye, Naykrascheye word! You will rejoice; and tell child truth On the evil landlord, And thou happy. But not for long. For not come To stature child, There will lead a blind, And you leave Calico at a crossroads, To teasing dogs, Yes, and forks. Because, you see, What the world fruit. And for another, so hard The child loved. And love, niece, While perish Landmark dogs in the cold Somewhere under the fence.