Сокира Перуна все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Альбом: Братство Сумління (2013)
Стиль: RAC

sokyraperuna.com

Слова пісні:

Вони надали нам життя,

29 Січня
Слова: Сокира Перуна
Музика: Сокира Перуна



Одного туманого ранку,
Коли сонце сходить так поволі,

Одного туманного ранку,
коли сонце сходить так поволі
Після битви під Крутами
Вмирав її молодший син, мужньо, як воїн
Крізь сльози вона й сьогодні чує його голос

Ма, якщо б прожити знов життя
Якщо б мій шлях не мав кінця

Якщо ти Білий - ти обранець Богів
Ти нащадок Арійських Воїнів.
Якщо ти Білий - твоя кров чиста
Та гордість наповнює серця.
Якщо ти Білий - будь сильним!
Борись за те, що в тебе є!
Подивись навколо - пропаганда Z. O. G.
Робить з нас безправних уродів.

Who can tell me, what’s happened with Aryan world?
Where is ancient glory? Is it dead? Has been sold?
Brother of mine, what has happened with White Race?
Who can find the spirit, honour, blood and faith

I can see depression chaos and decay
Is degeneration – destiny of race?!
Where is dream of people, which will never die.

For all we have and are,
For all our children’s fate,
Stand up and take the war. The J.. is at the gate!
Our world has passed away,
In wantonness o’erthrown.
There is nothing left today
But steel and fire and stone!

Сьогодні у кожній країні Європи
Відчувають одні проблеми:
Емігрантів чорні товпи,
Безробіття, червона холера.
Наша гордість - наша відданість
Ідеї захисту Білого Світу.
Нас чекає знищення Раси,
Якщо нічого не почати робити.

It was Aryan land, holy ancestors soil
And if enemies came, my forefathers drew swords
But the centuries passed
Gold ate swords worse than rust.

Sheath is empty, cartridge is blank Who is guilty, who sold Ukraine?
J..s are walking in the streets.
Writing laws,

Він одягає лицарські лати
Щоб вивести людство з пітьми
Ще ніч, але перші вогні
Вже жевріють на обрії
Провидіння кличе до зброї
І він бере до рук меча
День приходить на зміну ночі
Одвічний дух горить у очах!

Одного туманного ранку,
коли сонце сходить так поволі,
Після битви під Крутами.
Вмирав її молодший син, мужньо, як воїн.
Крізь сльози вона й сьогодні чує його голос

D A
Ма, якщо б прожити знов життя,

Гей-гей
Чому сумуєш, Україно?
Гіркії сльози чому ллєш?
Терпіти злидні надоїло чи барство вже осточортіло?
Чи долі кращої все ждеш?

Гей, українці, брати мої
Милостині ждете від панів,

Туда где нет времени и нет печали
Уходят те, кого здесь мы встречали
Кого мы любили и Братьями звали
С кем вместе сражались
С кем кровь проливали
Туда где нет времени и нет печали
Уходят и те, кого мы не знали
Но нитью нетленной проходят меж нами

Вітер змін розвіє попіл часів
Біль поразок, ганьбу поколінь.
Над моєю країною встане нова зоря
В тім віра моя, в тім моя боротьба!
Той вітер додасть нам втрачену міць,
А зоря осяє той шлях по якому йти.
Матір моя, моя рідна земля
Я за тебе віддам своє серце і своє життя!

Вітер змін розвіє попіл часів
Біль поразок, ганьбу поколінь.
Над моєю Країной встане нова зоря
В тім віра моя, в тім моя боротьба!
Той вітер додасть нам втрачену міць,
А зоря осяє той шлях по якому йти.
Матір моя, моя рідна земля
Я за тебе віддам своє серце і своє життя!

Віддаю тобі душу -
Перуне почуй мій клич.
В срібних чортогах вирію,
Сяду коло тебе обіч.
Як і всі що до мене
Я згину за кров, за честь.
Стояти в раді твоїй -
В героїв таке право єсть

Віддаю тобі душу –
Перуне почуй мій клич.
В срібних чортогах вирію,
Сяду коло тебе обіч.
Як і всі що до мене
Я згину за кров, за честь.
Стояти в раді твоїй –
В героїв таке право єсть

YES
это новый MC
я ща хуярю самые клёвые песни
мне не нада не кого, пиздуйте все
ты кто ? ты где ?
Ты чмо в дерьме
а дам пизды
просто каждому рэпперу

Коли твоє серце кличе підняти правди меч
I в шум штандартів ти чуєш голос Богiв, що кажуть "Вперед"!
Один зрадив країну, iнший батьківську кров
А він поцілував свою землю, пiдняв меч і пiшов!
Земля стогнала пiд кроком солдатів, але Боги казали "Вперед"!
Вони йшли за смертю, але смерть за правду завжди була бiльше нiж смерть
Iх пам`ять навiки в серцях патрiотів, пам`ять про "Галичину"
Вони визволяли свою країну, країну твою i мою!

Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Текла, текла та й висохла.
Степи зеленіють;
Діди лежать, а над ними
Могили синіють.

Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Текла, текла та й висохла.
Степи зеленіють;
Діди лежать, а над ними
Могили синіють.

Гомоніла Україна, довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла - червоніла...
Текла, текла та й висохла,
Степи зеленіють,
Діди лежать,
А над ними кургани синіють...

Сложней всего в родной стране быть честным русским человеком,
Реальный шанс загнить в тюрьме непоняв кем ты стал за это.
Быть демократом очень просто, всего лишь надо все забыть,
Забыть про предков ГОРДЫХ ПОСТУПЬ И то, что русским надо быть
Забыть, что сердце громко бьется, не помнить, кто врагами был.
Где кровь славянская все льется и кто на свет тебя родил

Диктатура демократов, РЕНЕГАТОВ, либералов.

На високій полонині
Срібна бартка кров'ю плаче
Князь Верховини
Серце Лева - жорстока вдача
В дармовисах сухозолоть
Через плечі порошниці
Чи то буря в Чороногорі
Чи то грає в скелях криця

Видишь этот путь,
Ведущий в Вальхаллу,
В землю, что ждет избранных.
Это белый воин,
Мечтавший о Вальхалле
О месте за столом моим;

Припев:

Бачиш цей шлях.
Що веде у Вальхаллу.
У землю, що чекає обраних.
Це білий воїн,
Що мріяв про Вальхаллу
Про місце за столом моїм.

Приспів:

Ещё торчит татарская стрела
В стволе сосны на берегу тобольском,
Смердят непогребённые тела
Там, на яру, ещё от крови скользком.

– Мы голову Кучуму отсечём! –
Сказал Ермак. – Сибирь на меч подъемлю! –
Он вынул Меч. И боевым мечом

Бачиш цей шлях.
Що веде у Вальхаллу.
У землю, що чекає обраних.
Це білий воїн,
Що мріяв про Вальхаллу
Про місце за столом моїм.

Приспів:

Бачу: матір моя
слозі втирає, стоїть на колінах
Бачу: рідна земля
гине, закута, моя Україна
Серце дуже болить, стиснене жалем
Проте воно знає - буде скоро та мить
Де буде воля батьківського краю

КРАСНОЙ НИТЬЮ ВЪ ВЕКАХЪ И ВЪ СЕРДЦАХЪ,
ТВОЕ ИМЯ–ГЕРОЙ!!!
КИЕВЪ – ГРАДЪ ЧЕРЕЗЪ ТЫСЯЧИ ЛЕТЪ,
ДЕЛИТЪ СЛАВУ-ТВОЮ!!!
ПОСТАРЕВШАЯ МАТУШКА – РУСЬ, ВНОВЬ ГОРДИТСЯ ТОБОЙ!!!
ТВОЙ ПОТОМОКЪ ДАЛЕКИЙ ТЕБЕ, ПОКЛОНИТЬСЯ ИДЕТЪ!!!

И В СЛАВЯНСКОЙ ДУШЕ, ТВОЕ ИМЯ ЖИВЕТЪ!!!

Вони надали нам життя,
Свою любов, здоров'я, сили
Не для того, щоб в небуття
Ми водночас його пустили
Скільки ночей ви не доспали
Скільки днів ви сльози ковтали
В коси собі сивину заплітали
І вічно кохали, і вічно чекали

Морена – зима підкралась вовком голодним
Пальці морозу лізуть під кольчугу
Воїн в сідлі, але не видно дороги
Лютий. Зимно.

Земле моя, твої ріки і трави
Вкрила надовго біла блакить
На вогняних колісницях богів сніг тане

Одного туманного ранку,
коли сонце сходить так поволі
Після битви під Крутами
Вмирав її молодший син, мужньо, як воїн
Крізь сльози вона й сьогодні чує його голос

Ма, якщо б прожити знов життя
Якщо б мій шлях не мав кінця

Брате, ти чуєш голос комрадів?
Що пали за Расу в нерівнім бою
Їх сили додались до наших інакше
З кожним з них знову стою

Брате, ти чуєш голос комрадів?
Ти бачиш блакитні очі ... ?
В'язні Арійського опіру і правди

Моя доля біжить бур'янами,
Мого неба затьмарений клапоть,
Моє серце огортують шрами,
Мої очі соромляться плакать.
Мої груди затиснені в обруч,
Мої руки закуті в кайдани,
Ми від нашої волі вже поруч
Та вступати в права ше рано.

Я знав таких багато,
Як ти - фальшивих і тупих!
Постійно зраджуєш себе
В бажанні стати, як усі!

Такий же самий, як вони,
Ти частка модного лайна!
Ти прагнеш сжерти сам себе,

Народжений перемагати, Воїн Білої Раси,
Ти співав про те, про що думав кожний
Твоє серце мовчить,
Але в наших серцях
Ти залишився назавжди.
Народжений перемагати, ти написав наш гімн
Та ми відчули Силу у слабких руках
Ми відчули Гордість,

Він цілує напружену землю
Що забута юрмою родів
З язиків в серце лине пустеля
Хтивих танців, картин і слів
Мамо Либідь, то мій небокрай
Не скінчилися орди байдужі
Без хозарських проклять і безкрай
Сварка спалахом в темряві кружить

Не бійся, годі виживати
Не бійся битись, ти боєць від роду
Не бійся вчитись, хоч не знаєш броду
Не бійся - що за смерть страшніше!
Нічого не лякайся, ні долю, ні біди
За смерть лиш рабство може бути гірше
Навстоячки, герой, із гордістю умри!

Як криця грозного меча, горів на заході вогонь,
Міцна українська рука стискала у долонях зброю.
Великої матері сини, вони не сплямили свій рід,
Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її.

Не згасне полум’я слави
Дівізій "Галичина"!.
Heil гордим героям!

Козак гуляє, шинкарка носить.
Шинкар моргає: чому не ллєш?
"Не пий, козаче, - козачка просить.-
Не пий, козаче, коня проп'єш".

Козак сміється, шинкарка носить.
Шинкар моргає: замало ллєш.
"Не пий, козаче, - козачка просить. -

Чорним метеликом стукає в скло
Вічність в своїх обладунках.
На блокпостах, де межують світи,
Снайперських пострілів струни.

Сонце між пострілів вмить посивіло,
Б'є автомат - у завзятості рук.
Для перемоги їм вистачить сили,

Як криця грозного меча горiв на заходi вогонь
Мiцна українська рука стискала у долонях зброю
Великої Матерi сини, вони не сплямили свiй Рiд
Свою непожалiли кров за кров її, за плоть її.

Приспiв:
Незгасне полум'я слави
Загонiв УПА

Я знав таких багато,
Як ти - фальшивих і тупих!
Постійно зраджуєш себе
В бажанні стати, як усі!

Такий же самий, як вони,
Ти частка модного лайна!
Ти прагнеш сжерти сам себе,

Сокира Перуна – Ночі долоні

Ночі долоні лягли на поля, /
Небо спить, спить земля. / 2

Ночі долоні лягли на поля,
Небо спить, спить земля.
Воїнів духи шляхом чумаків

Перед последней Драккар исчез как сон,
А мгла накрыла океанские воды
В огненных волнах Перунов гром
Начал битву с бурлящим морем.

Перед дерева отпели в лесах
И пошла лань - опорочена тень Святовита.
Кровь и ненависть, большая смерть.

Серед нас ще живий обман, що гнітить наші серця,
Ця неправда і далі росте, збезчестивши нас до кінця.
Замучена стогне земля, де воля кожного з нас
Продана чужим богам, що жеруть нашу душу весь час.

Приспів:
То мій останній бунт, щоб вернути волю тобі,
То твій останнійі шанс, щоб сказати правду собі

Перш ніж останній дракар зникнув як сон,
А мгла накрила океанські води
В вогняних хвилях перунів грім
Розпочва битву з вируючим морем.

Перш ніж дерева відспівали в лісах
І пішла лань – зганьблена тінь Святовіта.
Кров і ненависть, великий смерть.

Опираючись вітру з вогню
Він йшов по дорозі
Зупинився на мить
Отерти кривавий піт

І знов підняв зброю
І знов підняв важкий прапор
Важкий від того

І гніву дозрівають важкі грона.
Чекай, бо час розплати скоро вже
Сліпими не завжди лишаться білі люди,
Добу прозріння бачу на своїй землі.
Тоді прийде на землю Білий Лицар,
Він в кожнім з нас, він Раси захисник,
Але ще спить сплюндрована Європа
Під лапами запроданих іуд.

І гніву дозрівають важкі грона.
Чекай, бо час розплати скоро вже
Сліпими не завжди лишаться білі люди,
Добу прозріння бачу на своїй землі.
Тоді прийде на землю білий лицар,
Він в кожнім з нас, він раси захисник,
Але ще спить сплюндрована Європа
Під лапами запроданих іуд.

Красной нитью в веках и в сердцах твое имя - Герой
Киев-град через тысячи лет делит славу твою,
Постаревшая Матушка-Русь вновь гордится тобой
Твой потомок далекий тебе поклониться идет!

И в славянской душе твое имя живет,
И славянское сердце болит о тебе,
Помнит Русь о тебе, помнит старая Мать,

Ми знаємо звичаї свої
Наказ батьків і вічні заповіти
І віщий сон в тіні своїх лісів
І шепіт трав в лугах і на галявах
І шелест наших злаків в борознах
Оброблених руками Росів
І грай птахів І тупіт наших стад
- Все наше тут !

Під прапором перемоги
Ми йдемо, карбуючи крок,
Сталеву волю у серці
І чим міцніше поступ,
Чим вище наш штандарт,
Тим ближче перемога
Білої Раси солдат
Під прапором перемоги!

Опираючись вітру з вогню
Він йшов по дорозi
Зупинився на мить
Отерти кривавий пiт

I Знов пiдняв зброю
I Знов пiдняв важкий прапор
Важкий вiд того

Чорна душа у білому тілі
Чорний мозок та біла шкіра
Подивись на себе – біла мавпа
Це не є парадокс, це є правда
Чорні мавпи усюди – на TV і в журналах
Ти як зомбі сидиш перемикаєш канали
Жиди роблять з тебе раба
І ти цьому, як бачимо, рад

Красной нитью в веках и в сердцах твое имя - Герой
Киев-град через тысячи лет делит славу твою,
Постаревшая Матушка-Русь вновь гордится тобой
Твой потомок далекий тебе поклониться идет!

И в славянской душе твое имя живет,
И славянское сердце болит о тебе,
Помнит Русь о тебе, помнит старая Мать,

Северные, славим бога ножа, Перуна...
во имя Крови и Почвы... во имя Расы... во имя Народа...

Кровь на снегу, кровь на земле
Враг захлебнулся, в горячей крови
Символ Победы в Священной Войне,
Снова Перун ты секиру бери...

Тут вітер пестив колони Еллади,
І дув у вітрила дракарів,
Тут обрій пропахнув чебрецем до лиману,
І промені тануть багряні.

Тут хвилі вмирають на дніпровських порогах,
Тут навіть могили із каменя,
Тут тілом козацьким засіяні луки,

Слава Слявянским скинхедам, слава спасителям расы
Белые братья-герои - Гордость и Честь Европы

Слава скинхедам Великой Руси... Слава! Слава!
Слава скинхедам Великой Руси... Слава! Слава!

Врагам не будет пощады, если в бой идут сильные люди,
Под правой рукою скинхеда, не будет места для ссор.

Вставайте, славянские братья,
Болгарин, и серб, и хорват!
Скорее друг к другу в объятья,
Скорей за отцовский булат!

Скажите: «Нам в старые годы
В наследство Сварог даровал
И степи, и быстрые воды,

Ми діти єдиних богів, разом на цю землю прийшли
Опанували цей край, але наші шляхи розійшлись
Було багато зльотів і падінь, але перед єдиною загрозою
Біла людина, схаменись! Ми кажемо слов’янським народам.

Слов’янин!
Досить братських війн!

На вулиці вечір і сонце зайшло
Парінь з роботи прямує додому
Навколо він бачить чужинське лайно
Стискає кулак він від виду цього
Та прийде неділя і в свій вихідний
Парні зберуться за келихом пива
І коли кров заграє - це початок війни

Ми діти єдиних Богів, разом на цю землю прийшли
Опанували цей край, але наші шляхи розійшлись
Було багато зльотів і падінь, але перед єдиною загрозою
Біла Людина, схаменись! Ми кажемо Слов'янським Народам.

Слов'янин!
Досить братських війн!

Кров на снігу, кров на землі,
Ворог слов'ян почив у труні.
Бог перемоги у справі війни
Знову, Перун, ти Сокиру бери!

Сокира Перуна летить в ворогів,
Змітаючи все на своєму шляху.
За захист країни крізь неба блакить

Сокіл, ти летиш крізь недосяжний обрій
Зустрічаєш світанок, не злякавшись вогня
Ти скажи мені, Сокіл, що то є за світанок
Світанок відродження чи останнього дня?
Ти летиш над моєю Великою Країною
Синьоока Волинь дасть спочинок тобі
і Карпатські гори, що тримають небо
Тінь від твоїх крил доторкнеться до них

Несучи через лікоть АК,
Смерть крокує степами Донбасу:
В грізнім траурі долі хода
Під куль ридання і мін дулумбаси.

В кожнім пострілі помсти заряд,
В кожні залпі розплата за зраду:
Кров'ю матері псам торгувать

Темні Кургани
Мовчать ніби кволі
Світлі розправи
Нашої волі
Та сонце зійде
Міць наша права
Шлях небо сяє
Воїнів слава

Скінчен бій, вітер рознесе спів ворон та ворожий прах...
Спи, мій брате, що загинув у боях
Пам’ять про тебе завжди у воїнських серцях
Ти загинув, як арійський син з мечем в руках!
Спи, мій брате, хай вітри несуть тебе
На вогняних колісницях до святих воріт
У блискучий вирій, де свій шлях закінчиш ти!

Ты выросла, ты словно расцвела
В поле надежд, мой милый человечек.
Всё ярче голубят твои глаза,
От смеха чаще вздрагивают плечи.

В твой мир, где интересно всё,
Боюсь входить, боюсь твой сон нарушить,
По грудь в грехах, смотрю во все глаза

Минає день, минає ніч,
Чужинців стає все більше,
А як же Воля, а як же Січ?
Де Гордість за нашу Націю?!
Вони лізуть, як щури
Заповняють твою країну
А позаду тримають ножа,
Щоб всадити тобі у спину.

Там де вчора лежали руїни
Завтра стане у центрі Європи
Нова вільна велика країна,
Що собі повернула свободу

Ми пронесли крізь багато років
Свою мрію про вільну державу
І тепер надії батьків

Гомоніла, про неволю свою гомоніла
Та скусала всі губи у кров
Україна змордована моя Україно
Ти поругана згноблена знов

Ти поснула,тебе зрадники тихо приспали
Вмили в вуха отруту тобі
Ти так довго так солодко й глибоко спала

Минає день, минає ніч,
Чужинців стає все більше,
А як же слава, а як же Січ?
Де гордість за нашу націю?!
Вони лізуть, як щури
Заповнюють твою країну
А позаду тримають ножа,
Щоб всадити тобі у спину.

Заасфальтовані майдани під мільйонами чобіт
Єдиний порух - подих сили у шумі наших прапорів
Забагато паразитів ходить по твоїй країні
Вже для Білих Патріотів час здійснити свої мрії.

Український Патріот - Вартовий Держави
Український Патріот - Войовник за Славу
Сонце сяє, тому хто вірить

Пригадай, брате, Січ золоту,
Славні дні Святослава.
Пригадай та дивись як нашу Землю святу
Гвалтують та топчуть ногами.

Приспів:
Честь та кров,
Збережи свою совість!

Пригадай, брате, Січ золоту,
Славні дні Святослава.
Пригадай та дивись як нашу Землю святу
Гвалтують та топчуть ногами.

Приспів:
Честь та кров,
Збережи свою совість!

Вспомни брат битву золотую,
Славные дни Святослава,
Вспомни и смотри как нашу землю святую
Изнасиловали и топчут ногами

Припев:
Честь и кровь
Сохрани свою совесть,

Чорний сніг та біла-біла тиша
Вибух дякую за цю спокійну мить
Біль у скронях б’є, стає гостріша
Та душа вже більше не болить
Вкотре ми шикуємось у лави
Вкотре в бій веде народний гнів
Поряд чорний дим та балаклави
І постійне відчуття братів

Чорний сніг та біла, біла тиша…
Вибух, дякую за цю спокійну мить.
Біль у скронях б’є, стає гостріша,

Та душа вже більше не болить.

Вкотре ми шикуємось у лави,
Вкотре в бій веде народний гнів,

Павутина неправди оточує світ –
Сіонистична брехня!
Бездоказний наклеп зробив з тебе вівцю,
Іграшку в жидівських руках!
Вони казали: "Як ми страждали
Від рук арійських воїнів!
Націонал-соціалізм забути треба назавжди"
Але не бути цьому доки живі ми!

Бачиш цей шлях.
Що веде у Вальхаллу.
У землю, що чекає обраних.
Це білий воїн,
Що мріяв про Вальхаллу
Про місце за столом моїм.

Приспів:

Шляхом останнього футуриста
В палаючому Приазовї
Вдягнемо броні намисто
Буде порох багать
І штурм Приморського міста
У відстріляній гільзі 5.45
Дух останнього футуриста

Я дивлюсь на землю, вдихаючи вітер кожної країни.
Я дивлюсь в очі братів – ми йдемо по одній дорозі.
Я дивлюсь на красу їх країни, і в мене захоплює дух.
Але в моїм серці навіки є тільки одна земля.

Земле моя, я назавжди твій,
І ніщо не зможе змінити цих слів,
І ніщо не примусить мене покинути дім,

Я дивлюсь на землю, вдихаючи вітер кожної країни.
Я дивлюсь в очі братів – ми йдемо по одній дорозі.
Я дивлюсь на красу їх країни, і в мене захоплює дух.
Але в моїм серці навіки є тільки одна земля.

Земле моя, я назавжди твій,
І ніщо не зможе змінити цих слів,
І ніщо не примусить мене покинути дім,

Сонце сходить над полем
Чоловік іде працювати
Віддаючи молитви небу
Щоб насіння дало сходи
Буде дощ - буде хліб
Буде чим годувати родину
Білі Діти чекають вдома
Сонце сходить над Україною!

Сонце сходить над полем
Чоловік йде працювати
Віддаючи надії небу
Щоб насіння дало сходи
Буде дощ – буде хліб
Буде чим годувати родину
Білі діти чекають дома
Сонце сходить над Україною!

Сонце сходить над полем
Чоловік іде працювати
Віддаючи молитви небу
Щоб насіння дало сходи
Буде дощ - буде хліб
Буде чим годувати родину
Білі Діти чекають вдома
Сонце сходить над Україною!