Люд-прочанин1. Свій люд-прочанин по землі розсіяний, * Мов золоте зерно зібрав в долоні. * Ось Твої діти, Боже, нагодуй їх. * Зібрали жито і прийшли; * Земний наш хліб, його прийми, * Цей дар перетвори на Хліб небесний. (2р)
2. Свій люд-прочанин притули до себе, * В пустелі бо спеклись від спраги губи. * Ось Твої діти, Боже, дай їм пити. * Страждання цілої землі * Прийми в солодкому вині, * А нам дай пити Напій Твій небесний. (2р)
3. Твій люд-прочанин прославляє Тебе, * Бо Син Твій дав нам свідчення любові. * Ось Твої діти, вислухай їх, Отче. * Благословен Ти, Боже, ввік * І слава хай гримить Тобі, Великий, * Бо Ти наш Отець небесний. (2р)