Олег Скрипка все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

У річки бистрої берізка схилилася,
О, листя шелестить, по вітру летить.
Ех, ви хлопці, що зажурилася?
Про що гармоні сумно гомонять?
Ех, ви хлопці, що зажурилася?
Про що гармоні сумно гомонять?

Дівчина потаєм хлопцям всім сподобалась,

Хтож тебе, бісова, вигадав,
Моя велика, як море, любов.
Я, навіть, зорям завидую,
Що можуть скрізь милуватись тобой.
Чим би тебе я не балував,
Які дарунки тобі не носив.
Правду казав, чи обманював
Ти відхиляла надії мої.

Em Am
Я піду до річеньки стрічати зірочки
Em Am
Зазирать як падають ловити їх жменями
Наберу у пазуху оцих бризок-вогникiв
Затанцюю радiсний зрадiю до смертi

Мила, жадана,
Долею дана.
Слiв оксамити
Падали до ніг.
Плакало щастя:
Де ти кохана?
В серцi моєму
Ноти сумні.

Жоржина спить. Їй сумно стало.
І жаль пройняв її терпкий,
що сестри всі її зів’яли,
їх облетіли пелюстки.

Що тепле літо одсіяло,
Волога сива вишина.
Вона й хитається помалу,

Талий сніг край доріг,
Мов марення весни...
Що знайшов?.. Не зберіг
Ті ранкові сни...
Що ти шукав?.. Вигадував
Примарний небокрай...
Розгублений, зневірений,

День щораз менший
А ніч все довша
Сонечко хилиться
Спочить
У вирій гуси
Вже відлетіли
Пожовкле листя
Лиш дрижить

F# G (4)
Hm F# A Em

Hm F#
Вирішив поїхать я з рідного села,
A E
Бо у нас у клубі развлєчєнієв нема.
G D

Ой, як же було ізпрежди віка
Ой, дай Бог.
А тільки було синєє море
Ой, дай Бог.
Ради радоньку, кого в море послать
Ой, дай Бог.

Зачарована, сумна засинає далина у неба на руках.

русский перевод:
Слышал я, иль то снилось мне,
Что существует страна мечты,
В той стране растет волшебный лес.
В лес тот может каждый войти.
Чувствовать тайны.
Владеть секретом странных чар.

Було в той час, де і як не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо наснив,
Та й полюбив в один раз і востаннє.

Твоїх очей синь озер чарівна,
Коси - ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа - краса розлива полум'я,

Не раз, не два
Так вже бува
Любов мене
Не обмина
Про те вагаюсь
Стережусь
Що знов в коханні
Обманусь

І хоч кругом весна,
На серці мені осінь,
А все, що було досі,
Пішло до забуття.
Тривожиться душа,
Лише зів'яли рожі,
Остались при дорозі
На згадку того дня.

Осінь по карнизах танцює в стриптизах,
Вискочу за нею в вікно.
Трохи політаю, нехай мене спіймають
Зоряні НЛО.

Знову я замріяний, сиджу читаю тріллера.
Плавно входжу в дивний стан,
Щось в очах засяє, і вмить я осягаю -

На перелазі там сидить Параска
Її запаска так манить мене
Як в лісі ватра, горить в неї ласка
А я до неї піжморгую все
А у Параски - синяя запаска
До неї липну, як до квітки жміль
Я її зивав, як ішла із лазка
Стала червона, як мак серед піль

Я сиджу і дивлюся в чуже небо із чужого вікна
І не бачу я жодну знайому зорю.
Я блукав всіми дорогами туди і сюди,
Озирнувся і не зміг роздивиться сліди.

Та коли є в кишені пачка цигарок,
Отже, все не так погано на сьогоднішний день,
І квиток на літак зі сріблястим крилом,

Закохався я без пам'яті
В продавальницю з м'ясного відділу,
А вона ж така забийна дівчина -
Вона забиває на скотобійні яловичину.
А у неї ж бо такі сумні фіолетові в краплиночку очі,
та'як у тої свині, яку вона забила минулої ночі.
А її горбочки на спині мене так збуджують,
Самі чудові почуття в області пупка пробуджують.

Зачарована, сумна засинає далина у неба на руках. Ми на безері ріки, бьються хвилями роки, То є ріка життя. Понад берігом іде, але хто її знайде І хто згадає знов? Світ коли не було нас, Але ангел в перший раз Подарував любов.

Серце у мене вразливе,
Часто буває в біді,
Тому так легко й можливо
Знов залюбитись мені.

Скільки разів, ще не знаю,
Прийдеться вірно любить,
За кожним разом співати

В одиночестве, рано к миру, расскажу сказку звездную.
Нарисую рай-радугу, милую я порадую.

Душистые ветры-ведуны зловредные играют весной.
Бредовыми всполохами мы літаєм влюбленные.

С тобою вместе мы долаєм миры,
Неистовый я, мечтательная ты.

У вихорі сокіл злинає до неба,
До зір незабутніх надій.
Боже! Нам іншого шляху не треба,
Хоча він безмірно важкий.
Жовто-блакитний стяг підіймаєм,
З тризубом йдем до мети.
Болем до неньки серце крає,
Любов'ю його освіти.

Dm A
Чув Я чи то снилось мены
Dm A
Що ысну№ кра»на мрый
F C G
В тый кра»ны росте чарывний гай
У гай той може кожний выйти
Выдчувати та№мницы

Дай міцно обійму,
Моя Катерино,
Зараз виїжджаю
У похід.
Та й не треба сльоз,
Коли Бож'я воля -
Швиденько повернуся
Я живий.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря кликати

- Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,

Я несла свою Беду
По весеннему по льду.
Надломился лед - душа оборвалася,
Камнем под воду пошла,
А Беда, хоть тяжела,-
А за острые края задержалася.

И беда с того вот дня