Наталя Бучинська все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Я ж тобою не хворіла, а жила,
А жила, а жила.
Я ж ото, що не любила забрала
Та невже любов та грішною була?

Приспів:
А понад горами хмари наче соколи,
А понад горами зорями високими,

Коли прийшло кохання в дім - горіло полумя в душі моїй.
Тобі не холодно, мені не холодно!
А я в полон твоїх обійм хотіла прилетіти вже давно.
Кохання золото! Мовчання золото!

А я розтану - у світі наших мрій.
Твоєю стану - а ти мене зігрій.
А я розтану - лише в твоїх руках.

Запитай чому любов стільки сил мені дала.
Ніч дарує дві сльози, а кохання два крила.
Немов без тебе все життя пуста історія.
Я без очей твоїх одна, мов човник в морі я.
Ти і я.

Там. Де зорі знов світять нам,
Згадай про все що було.

Запитай, чому любов
Стільки сил мені дала?
Ніч дарує дві сльози,
А кохання - два крила,
Немов без тебе,
Все життя - пуста історія.
Я без очей твоїх одна,
Мов човник в морі я,

Ушел от нас последний день
Как изчезает в полдень тень
Любовь уходит с пожелтевшею листвой
И расстаемся мы с тобой

Бегут года и грусть, печаль в твоих глазах
А я не знаю что тебе сказать
Найти слова или без слов ответить на твою любовь

1. ЇДУТЬ ВОЗИ КОЛЬОРОВІ ТАБОРАМИ
А ЦИГАНИ МЕНЕ КЛИЧУТЬ ЇДЬМО З НАМИ
НАВЧИМО ТЕБЕ ДІВЧИНО ТАНЦЮВАТИ
ВОРОЖИТИ І ОЧИМА ЧАРУВАТИ
ЇДЬМО З НАМИ ЧАКЛУНАМИ ЗА ВІТРАМИ
І ПОБАЧИШ ДИВОВИЖНИЙ КОЛЬОРОВИЙ СВІТ

ПРИСПІВ:

А понад горами хмари наче соколи
А понад горами зорями високими
А понад гороми теренами сніжними
Грішная, грішная та любов...

А, эта песня запомнилась мне тем, что после очередного концерта в художественной школе, который как всегда прошел на ура, мне сказали что последний припев я пела замес-то 2 раз - раз 5!)))))))))) Но, это ни как не испортила песню, наверное даже наоборот!))))))))))))

I
Ой палає зірка-нічка і лунає спів,
І лунає спів, березневий спів.
А уранці грайлива річка вийшла з берегів,
Вийшла з берегів, вийшла з берегів.
Їй нестримній не до вподоби музика сумна,
Музика сумна, музика сумна.
Не шукайте у річці броду, бо прийшла весна,

Є в службі Вашій присмак гіркоти
І часом крім подяк звучать прокльони.
Та цей тягар ви мусите нести,
Тому що є порушники закону.

Приспів:
А скільки раз казали Ви собі:
Хай все горить і ця невдячна служба!

Опять февраль, а я не верю
Я не волна, а ты не берег
И глубину моей потери
Словами не возможно передать

Твои глаза мне будут сниться
Моя душа к тебе летит как птица
Ведь все однажды повторится

Коли прийшло кохання в дім
Горіло полум'я в душі моїй
Тобі не холодно, мені не холодно.
А я в полон твоїх обійм хотіла
Прилетіли вже давно
Кохання золото, мовчання золото.
Пр.
А я ростану, у світі наших мрій

Знов лiтак мене вiдносить,
Ти, як крапка, з неба.
Лiтаку скажу я: «Досить»
Й поверну до тебе.
I нехай летять далеко
Справи дуже важнi,
Я додому, як лелека,
Повертаюсь завжди.

Щороку вмирає трава,
І листя з дерев облітає,
Зима прибирає права,
На все, що квітує й буяє.
І наше життя наче мить:
Прийшов і пішов і не має,
Але небуття не страшить
І смуток душі не займає.

Від порога дитинства у далекі світи
Пролітають птахами дні за днями, роки.
Та куди б не занесли мене долі дороги -
Скрізь мене зогрівала твоя - вірна любов.
Вона вчила любити, найдорожче у світі -
Рідну матінку-землю, вона вчила любить.

Приспів:

Ой нічка-ніченька де ж та річенька, щоб печаль мою втопить
Ой де ж те сонечко, щоб в віконечко завітало хоч на мить
А нас б*ють - ми не падаєм, а женуть – не йдемо
Про поганене згадуєм і щасливо живемо

А ми в своїй сторінці, хоч на хустинці вріжем гопака
А ми, ми українці, ми українці – доля в нас така

В старый храм я снова медленно вхожу,
Чтоб за здравие поставить всем свечу.
В его строгие глаза вновь погляжу,
И тихонько я молитву прошепчу:

Отче наш ты же еси на небесах,
Дай нам хлеб на каждый день тебя прошу.
Ты спаси от неудач во всех делах,

Вийшла погуляти - квіточок нарвати.
Бачу - лист кружляє, стежку замітає.
Осінь, моя мила, де квіти поділа?
Осінь мені каже - спати їм пора вже!

Приспів:
Та не спить кохання, не дріма!
Хай на дворі осінь, осінь чи зима!

Ой у Вишневому Саду там Соловейко щебетав
Додому я просилася а ти мене все не пускав |(2)

Ой Милий Мій а я Твоя пусти мене зійшла Зоря *
Проснеться Матінка Моя буде питать де була я |(2)

А Ти їй дай такий одвіт яка чудова Майська Ніч
Весна іде Красу несе і тій Красі радіє все |(2)

Сину, завтра дома свято -
Буде разом з нами тато!
Знаєш, любий, він на службі, як завжди!
Офіцер безпеки, сину,
Нашу береже країну,
Щоб не сталося ні горя, ні біди!
Тато вірить, тато знає,
Що сім'я його чекає

В цей день цвітуть салюти і чути дзвін пісень,
Не дай нам Бог забути який сьогодні день,
Не дай нам Бог забути, не дай нам Бог забути,
Не дай нам Бог забути про цей травневий день.
Страшні чотири роки ми йшли до цього дня,
Всі муки і тривоги ми випили до дна,
Крізь муки і тривоги ми йшли чотири роки,
Ми йшли до перемоги, а з нами йшла весна.

В цей день цвітуть салюти
І чути дзвін пісень,
Не дай нам, Бог, забути
Який сьогодні день!
Не дай нам, Бог, забути,
Не дай нам, Бог, забути,
Не дай нам, Бог, забути
Про цей травневий день!

В полі чистому у травневому
По пшениці легко хвилі котяться,
За левадою любий жде мене,
А до нього моя пісня проситься.

Приспів:
Ой, любов моя, сиза горлице,
Над селом пливе яблуневий сніг,

В СКАЗКУ Я НЕ ВЕРИЛА, ПРИНЦА НЕ ИСКАЛА...
СЧАСТЬЕ Я НЕ МЕРИЛА, НА КАРТАХ НЕ ГАДАЛА...
А ТЕБЯ Я ВСТРЕТИЛА, ВСЁ ВДРУГ ИЗМЕНИЛОСЬ...
Я И НЕ ЗАМЕТИЛА, КАК ПО УШИ ВЛЮБИЛАСЬ...

ДА ТАК, КАК ЕЩЁ И НЕ БЫЛО...
Я ТАК НИКОГО НЕ ЛЮБИЛА...
ПО НОЧАМ НЕ ДУМАЛА О НЁМ...

Первый снег, все как тогда,
В день, когда сказала… да…
Замела города белым снегом вьюга грешная.
В этот день - проснись и пой,
Этот день нам стал судьбой.
В этот день у нас родилась любовь,
Нежная, снежная…

Не питай, не питай, не питай,
Чому я не твоя...була.
Як зима, як зима, як зима
За вікнами всю ніч... пливла.
Там, де зорі не співали нам,
Але ж я щастя не віддам.
А може...

Сонце сіло на моє плече.
Чом так серденько вогонь пече?
Моє серденько палає знов,
То любов, любов, любов!
То кохання запальний вогонь.
Хто зуміє загасить його?
Ні, ніхто в цей полум'яний час
Загасить не зможе нас!

Співали в травні солов’ї і я їх слухала до ранку,
Збентежені думки мої лягли на землю Полісянку.
І що без тебе ця весна немов загублена підкова,
Немов обірвана струна мого опаленого слова.

Приспів:
Земля вдягає щедре квітування
І ллється пісня з небокраю.

За синими туманами, где плещется река,
Где сосны серебристые качают облака.
За синими туманами, загадочными, странными,
За синими туманами кучаю я слегка.

За синими туманами, з неведомом краю
Я часто песни мамины сама себе пою.
За синими туманами, загадочными, странными

Отут поставимо намет,
В наметі заночуєм.
Шумить на вітрі очерет,
Гуляєм, не сумуєм.
Блищить під місяцем ріка,
І виграє гітара.
В моїй руці — твоя рука,
І чим же ми не пара?!

Аж до небокраю степ широкий
Хвилями зеленими шумить,
А моє кохання вільним птахом
Над безкрайнім степом тим летить.
Хто шукає втрачене кохання,
Хто шукає долю знов і знов,
А для мене доля - тільки воля,
Зве в дорогу й каламутить кров!

Ой у Вишневому Саду там Соловейко щебетав
Додому я просилася а ти мене все не пускав |(2)

Ой Милий Мій а я Твоя пусти мене зійшла Зоря *
Проснеться Матінка Моя буде питать де була я |(2)

А Ти їй дай такий одвіт яка чудова Майська Ніч
Весна іде Красу несе і тій Красі радіє все |(2)

Засмотрелась я на твои глаза.
Еду-еду туда, куда нельзя.
И себе я опять говорю: стоять.
И опять еду-еду-еду.

Еду-еду к тебе я столько лет.
Еду-еду к тебе на красный свет.
И себе я опять говорю: стоять.

Слово матері напутнє,
Змалку сходжені поля,
Чебрецева незабутня
Отча, батьківська земля.
Край мій славою рознісся,
Плине зоряним шляхом,
Сонцем скроплене полісся
Зупинилось під вікном.