Ой признайся моя доню, Де гуляла до зорі? Я стояла під вербою Вислухала солов'їв. ти мені розкажеш дочко, Де до ранку ти була! Заблукала у садочку, І до хати не дійшла.
Ой признайся мені рідна, Де гуляла ти одна? Бо не спала я до світла, І чекала край вікна. Хто тебе моя дитино Аж до ганку проводжав? То матусю тихий вітер Мої плечі обіймав.
Ой матусю ти не сердся, І за прутом не іди. Розтривожив моє серце Гарний хлопець молодий. Цілував мене так ніжно, І надвечір прийде знов. Розцвіла неначе вишня У душі моїй любов! Oh confession, my daughter, where walking to the stars? I stood under the willow heard nightingales. I tell you daughter, where the morning you were! Lost in the garden, and the house is not reached.
Oh my dear confession, where you walked one? Because I did not sleep to light, and waited edge of the window. Who are you my child to the porch followed? So mum quiet wind held my shoulders.
Oh mom you do not serdsya, and not go on a rod. Roztryvozhyv my heart good young guy. Kissed me so gently, and the twilight comes again. Like cherries blossomed in my soul love!