- Ангел во тьме
Мой мир был долгой, нескончаемой войной,
Где каждый шаг скрещал клинок я с темнотой.
Когда явился образ твой из пустоты,
Поверил я, что ангел мой это ты!
Ангел во тьме
Верни мне
Всю мою кровь
- Де і коли
Де ж ти сонце, чому тебе я не бачу?
Твого світла так сильно бракує мені.
Вітер волі роками від холоду плачє,
Його сльози виплакують очі мої.
Я не можу дозволити собі стояти,
Смак чекання ніколи не був по мені.
Відчуваю, ось-ось вже зламаються грати,
- Дк
Стадіон поринає в напружений стан,
Він багряним стає, мов кремезний вулкан;
Раптом вибухнуть в лаву емоцій усі,
І на полі постануть славетні гравці.
І почнеться без жалю футбольний двобій,
Протиборство амбіцій, стратегій і мрій,
Та зайдеться на крик головний отаман,
- Жити,а не иснувати
Хто здолає падіння час?
Хто минує відхил у бік?
Хто докаже, що він вміє тримати курс!?
Хто відкине вагання враз?
- Жити,а не існувати
Я не знаю що важче – літати, чи бігти?!
Не відчув я що легше – стояти, чи впасти?!
Я не хочу щоразу впадати у відчай,
Але стійкість виснажує дужче ніж спрага!
Я не плачу – тримаючи лезо руками,
Та чи довго триматиму – біс його знає?!
Я не бачив у відблисках сонця надії,
- Напролом
Хто здолає падіння час?
Хто минує відхил у бік?
Хто докаже, що він вміє тримати курс!?
Хто відкине вагання враз?
Хто свій шлях обере на вік?
Хто на ділі покаже всім, що він не боягуз!?
Сміливі слова, красиве кіно,
- Песнь льда и огня
(сл. и муз.: К. Гордейчук)
Свет снова светить перестал
И я опять оступившись упал,
И я опять оказался во тьме,
И снова некому руку дать мне.
Вновь я поднимаю свой взор,
- Побеждай или умри
(сл. и муз. Гордейчук К.)
И снова бой, и тучи стрел стремятся ветер обогнать,
И волчий вой напоминает что нам нечего терять.
и сталь мечей вновь заливает море вражеской крови,
а блеск очей искрится фразой «побеждай или умри!»
И снова в даль, и бриз ретиво наполняет паруса,
- Страх перебороть
«Страх перебороть» (слова и музыка: К. Гордейчук)
Бывает когда в середине пути
Ты вдруг обнаружишь, что ты одинок,
И сердце сжимается комом в груди,
И слёз просит вырваться горький поток.
Багровая мгла застилает зрачки
- Я не вірю у ці сни
Де, твоя впевненість в собі? Що жила завжди в тобі я дивлюсь, і не бачу її.
Ти, не тони в моїх очах, наче в небі вільний птах бо на справді невільниця ти.
Я не забуду твоїх мрій, не забуду погляд твій пам'ятатиму твоэ ім'я.
День обертається на ніч, не сумуй то певна річ вибач, але це придумав не я.
Я пригадую той день, я пригадую ту мить коли в сердці кришталь задзвенів.
Я одразу це відчув, я одразу зрозумів ти володарка всіх моїх снів.
Я пірнув у почуття, перший раз за все життя я не слова собі не збрехав.