Матусю, розкажи мені про зорі! І про глибоку синь ясного неба. Чи правда, що тільки бачить треба, А чуть не можна у імлі прозорій? Приспів: А мені здається... А мені здається... Коли я чую місячну сонату, То бачу річку, зорі й нашу хату, А серце б'ється... так нестримно б'ється.
А ще скажи, чому бабусі плачуть, Коли удвох проходимо з тобою? Невже тому, що я зірок не бачу? Ти знов зітхаєш з болем та з журбою... Приспів: Вночі, коли всі сплять, то я літаю. Я чую, як співають небеса І як на землю падає роса... А хочеш, я про зорі заспіваю!.. Приспів: Mum, tell me about the dawn! And about the deep blue sky of the sky. Is it true that only sees it necessary Is it almost impossible in a mist transparent? Chorus: And it seems to me ... And it seems to me ... When I hear the lunar sonata, I see the river, the dawn and our house, And the heart beats ... so ruthlessly beats.
And tell me why grandmothers cry When do we go with you together? Is it because I do not see the stars? You again sigh with pain and sorrow ... Chorus: At night, when everyone is sleeping, I'm flying. I hear how the heavens sing And as dew falls on the ground ... And if you want, I'll sing about the stars! .. Chorus: